Андруник Петро Петрович

Андруник Петро Петрович

Дата та місце народження: 16 червня 1982 р., смт. Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область.

Дата та місце загибелі: 25 грудня 2014 р., с. Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Водій.

Підрозділ: Харківська бригада оперативного призначення, Східне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув близько 9:00 25 грудня 2014 року під час виконання бойового завдання з доставки паливно-мастильних матеріалів внаслідок підриву на фугасі направленої дії на трасі «Бахмутка» в районі Новотошківське — Оріхове Попаснянського району Луганської області. Ще один військовослужбовець НГУ, що перебував у кабіні вантажного автомомиля КрАЗ, яким кермував Петро, дістав тяжких поранень.

Сімейний стан: Залишились батьки, сестра, 9-річна донька від першого шлюбу та наречена.

Місце поховання: смт. Скала-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Андрія Музики

Мобілізований (як доброволець) до лав Національної гвардії України у вересні 2014 року.

Командир батальйону підполковник Віктор Волинець: "Петро в армії не служив, в АТО пішов добровольцем. Взимку він був на Майдані, тому не міг закрити очі на те, що відбувається зараз на Сході України. У моєму батальйоні був водієм. Я про нього нічого, окрім позитивних відгуків, не чув. Та й сам не маю чим дорікнути. Таких би хлопців побільше!..

1 січня він мав розписатися із коханою дівчиною. А у травні планували зробити весілля. Вони познайомилися тут, на Сході, дівчина працює на "швидкій" медсестрою. Незабаром, 3-7 січня, бійцям батальйону обіцяли ротацію, і під час відпустки Петро планував познайомити дружину зі своїми батьками. Але бачите, як склалося…"