Камзінов Шайдулла Хайруллович
2 серпня 1975 – 2 жовтня 2014Казахстан – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився у казахському місті Павлодар, в інтернаціональній родині. Хлопчика назвали рідкісним іменем Шайдулла, що означає «той, хто приносить себе в жертву в ім'я Аллаха». Це старовинне ім'я було вибране за місцевим звичаєм його казахською бабусею. У 4-річному віці разом із батьками та братом Саяном переїхав жити на Вінниччину, в с. Зозулинці, до родового обійстя українських діда та бабусі. На жаль, згодом батько пішов із родини, братів разом із мамою виховував вітчим, обидва працювали вчителями. Знаючи казахську та російську мови, Шайдулла швидко освоївся у громаді, вивчив українську мову. Закінчив Зозулинецьку середню школу, пройшов строкову військову службу у військовій частині, дислокованій у Чернівцях. Повернувшись додому, здобув спеціальність електрозварювальника. Незабаром одружився. Родина вела власне господарство, Шайдулла працював на Юзефо-Миколаївському цукровому заводі, потім змінював місця роботи, шукаючи кращих заробітків. Дружина Тетяна працювала листоношею, разом вони виховували двох дітей: сина Едуарда та донечку Ілону, і турбувалися про батьків. Шайдулла був працьовитим, наполегливим. Разом із дружиною постійно переймався, як зорати, що посіяти, що продати. Його долоні завжди були вкриті мозолями від повсякденної праці. Крім того, він захоплювався туризмом, зокрема підкорив гору Говерлу. Напевно, він досяг би похилого віку, втішався б онуками, переймався б, як продати картоплю, що дати дітям. Та, на жаль, цього не сталося. Такий миролюбний характер його родини враз обірвався війною. 13 серпня 2014 р. молодший сержант запасу Камзінов був мобілізований до війська. Вся сільська громада переймалася його долею — зібравши кошти, для нього придбали все необхідне. У подальшому — полігон, навчання, стрільби… 10 вересня Шайдулла на чолі свого відділення потрапив на фронт, у район Донецького аеропорту, де саме розпочалося справжнісіньке пекло. 2 жовтня 2014 р. під мінометним обстрілом, ризикуючи власним життям і намагаючись врятувати мирне населення з-під вогню, біля с. Піски Ясинуватського району Донеччини молодший сержант Камзінов загинув від поранень, несумісних із життям.Військова служба
Молодший сержант, Командир відділення – командир бойової машини93 окрема механізована бригадаОрден «За мужність» III ступеня
Нагрудний знак «За заслуги перед Козятинщиною»
Загинув 2 жовтня 2014 р. під час артилерійського обстрілу, рятуючи поранених з-під вогню, в районі с. Піски Ясинуватського району Донецької області.- Кладовище с. Зозулинці (Самгородоцька ТГ, Хмільницький р-н., Вінницька обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
- Від Козятинської міської територіальної громади Вінничини
- Наснився сон, неначе син з АТО додому повернувся. Низенько голову схилив, як і раніше, посміхнувся. Чекав, що знову, Як колись, в чоло матуся поцілує Та Ноги наче віднялись… Я поступитися не смію. Боюсь прокинутись, боюсь солодкий сон цей обірвати, Хоча бажаю понад все свою кровинку обійняти. «Не плач, — промовив, — я живий, бо ви за мене всі молились, Не вмерли ті, хто там були, навік живими залишились…». Обнявши ніжно нас усіх, із сумом, болем посміхнувся. Просив пробачити за те, що в домовині повернувся. Але сказав, що не помер, що буде вічно жити з нами, В серцях, молитвах, наших снах являтись буде вечорами. Постука пташкою в вікно, весною жайвором озветься. А восени змахне крилом, до Бога в небо вознесеться!мама Надія Кирилівна
Публікації
Ще не додано