- Укр
- Англ
Колівошко Олександр Володимирович
5 листопада 1992 – 31 жовтня 2014Вінницька обл. – Луганська обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Олександр Васильович Колівошко народився 5 листопада 1992 р. у с. Гарячківці Крижопільського району Вінницької області, в родині, де панували злагода і взаєморозуміння. 1 вересня 1999 р. Олександр вступив до 1-го класу Гарячківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів. Педагоги та однокласники згадують Олександра як дисциплінованого, працелюбного учня, веселого і врівноваженого товариша. Він сумлінно ставився до громадських доручень, брав активну участь у житті школи. Любив працювати з дідусем і бабусею на землі, допомагати по господарству батькам. У 2010 р. вступив до Крижопільського будівельного ліцею, де здобув спеціальність «Електрогазозварювальник». Після закінчення ліцею 8 жовтня 2012 р. був призваний на строкову військову службу, яку проходив у гаубичному самохідно-артилерійському дивізіоні дислокованої на Дніпропетровщині 93-ї окремої гвардійської механізованої харківської бригади сухопутних військ Збройних сил України (військова частина А-1302). Служив сумлінно, вмів швидко орієнтуватися і приймати рішення в складній ситуації. Отримав військове звання «Молодший сержант», був нагороджений грамотою, а його батькам було надіслано лист із подякою за виховання сина (обидва документи підписані командиром бригади полковником О. Мікацем). 3 жовтня 2013 р. Олександр був звільнений у запас і повернувся додому, сповнений мрій і сподівань. Продовжував займатися спортом, працював на цегельному заводі у рідному селі, купив омріяний автомобіль, комп'ютер. 9 серпня 2014 р. йому зателефонували з вимогою: з'явитися до районного військкомату. Невдовзі Олександр був призваний на військову службу за мобілізацією й обійняв посаду помічника гранатометника батальйону оперативного призначення Вінницького полку Національної гвардії України (через значну кількість осіб сержантського складу серед мобілізованих у цьому батальйоні багатьох із них призначали на «солдатські» посади). 31 жовтня 2014 р. близько 16.00 проросійські бойовики-сепаратисти із мінометів обстріляли 29-й блокпост на трасі «Бахмутка», неподалік від смт Донецьке. Унаслідок прямого влучення міни в бліндаж молодший сержант Колівошко загинув, ще троє військовослужбовців отримали поранення. 4 листопада у рідній Гарячківці з Олександром Колівошком прощалися рідні, односельчани, однокласники, товариші по службі. Наступного дня йому мало виповнитись 22 роки… Класний керівник Марія Федорівна зі сльозами на очах розповідає: «Девізом Олександра було любити ближнього свого, як самого себе. У нього було багато друзів. Завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував. Це був порядний і добрий хлопець…». Зі спогадів матері Олександра Тетяни Іванівни: «Коли Сашка мобілізували, до рідної домівки прилетіла голубка і сіла на криницю. Ми забрали її, прихистили, стали доглядати за нею. Біла голубка згідно з народними прикметами — на вдачу та добро. Тривоги в серці не було, поки в новинах не пролунало, що ворожі міномети обстріляли 29-й блокпост. Цілу ніч я телефонувала до Сашка, до знайомих, які служили з ним. Але всі телефони мовчали. А голубка била крилами в клітці, не їла, не пила. Рвалося серце матері на шматки, біль пік вогнем, але сама себе заспокоювала, що все буде добре, це просто зв'язок чомусь не працює, а голубка — волі хоче. Але серце матері не обманеш… А селом вже йшли чутки, що той один загиблий на 29-му блокпості був Сашко. Чого ж ти, голубко, не закрила крилом, не відвела в сторону біди? Та страшна звістка, ніби ніж у серце, спричинила пекучий біль… Біль, який буде сидіти в серці батьків і родини. Біль, з яким решту життя я буду змушена жити, що вже немає слухняного, чемного і такого рідного синочка. Це був чорний день, 31 жовтня 2014 р.». Наказом Міністра внутрішніх справ України № 444 від 16 квітня 2015 р. Олександра занесено до Книги пам'яті загиблих працівників органів внутрішніх справ України. Наказом командувача Національної гвардії України № 428 від 10 листопада 2014 р. ім'я молодшого сержанта Колівошка навічно занесено до списку особового складу роти оперативного призначення (на БТР) батальйону оперативного призначення Вінницького полку Західного ОТО НГУ. 23 серпня 2015 р. у вінницькому парку ім. Козицького було відкрито мультимедійну дошку, що увічнює пам'ять бійців, полеглих за Україну. Серед них є і Олександр Васильович Колівошко.Військова служба
Молодший сержант, Стрілець-помічник гранатометника40 полк НГУМедаль «За жертовність і любов до України»
Орден «За мужність» III ступеня
Загинув 31 жовтня 2014 р. близько 16.00 під час мінометного обстрілу блокпоста № 29 на трасі «Бахмутка» поблизу смт Донецький Кіровської міської ради Луганської області.- Кладовище с. Гарячківка (Городківська ТГ, Тульчинський р-н., Вінницька обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано