Коломієць Віталій Валентинович («Танкіст»)

Коломієць Віталій Валентинович

Дата та місце народження: 21 травня 1970 р., смт Стеблів, Корсунь-Шевченківський район, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Старший стрілець-кулеметник.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: З колоною автомобільною батальйону "Донбас" прорвався до с. Червоносільське. Після оголошення перемир'я з російськими військовими вийшов у поле вбік с. Многопілля, аби забрати загиблих та поранених. Підступно застрелений російськими десантниками. 3-го вересня тіло Танкіста разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 10 вересня 2014 р.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишилось три доньки.

Місце поховання: м. Біла Церква, Київська область, кладовище "Сухий Яр", алея Слави (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 10.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

14 жовтня 2014 р. члени виконкому Білоцерківської міської ради підтримали проект рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Біла Церква Віталію Коломійцю.

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Народився у родині військовослужбовця (батько звільнився у запас у званні полковника) та вчительки. З 1987 р. навчався у військовому вузі (найвирогідніше - у Челябінському танковому військовому училищі), але не закінчив його. Потому протягом чотирьох років, у 1990 - 1994 рр., працював у Білоцерківському районному відділі внутрішніх справ. Щоб забезпечувати родину, Віталій Валерійович став приватним підприємцем – водієм маршрутного таксі. Приділяв багато часу громадській діяльності, був активістом ВО "Свобода" та громадського формування "Щит", брав участь у подіях Революції Гідності. У травні 2014 р. як доброволець вступив до військового резерву Національної гвардії України, обійнявши посаду старшого стрільця – кулеметника батальйону «Донбас».


Зліва направо: "Танкіст", "Сич" та "Гор"
Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Вулиця Чайковського у м. Біла Церква, на якій колись проживав Віталій Коломієць, нині названа на його честь.