Косенко Василь Сергійович

Косенко Василь Сергійович

Дата та місце народження: 3 червня 1993 р., с. Багате, Новомосковський район, Дніпропетровська область.

Дата та місце загибелі: 11 липня 2014 р., смт. Кутейникове, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець-помічник гранатометника.

Підрозділ: 39-й батальйон територіальної оборони "Дніпро-2".

Обставини загибелі: Загинув 11 липня 2014 р. в результаті обстрілу зі стрілецької зброї блокпосту 3915 північно-західніше смт. Кутейникове Донецької області.

Сімейний стан: Залишились батьки та брат.

Місце поховання: с. Багате, Новомосковський район, Дніпропетровська область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Я выносил Васю на руках. Совсем молодой пацан. У меня у самого семеро детей. Вася называл меня батей, - рассказывает старший боевой товарищ погибшего солдата Олег. - Эта трагедия произошла потому, что в нашем командовании есть уроды, дебилы и твари. Нас, два украинских взвода, общей численностью пятьдесят человек выбросили, как котят, в чистом поле, сказали, что здесь должен быть укрепленный блокпост. Ни БТРов, ни минометов, одно стрелковое оружие, а в пяти километрах - пост боевиков... Конечно, через полтора часа они нас окружили и начали долбить со всего, что у них было. Если бы не Василий, нас бы всех там положили - он первый заметил пикапы боевиков, с установленными пулеметами и минометами... Нас окружили с трех сторон - мы отвечали огнем только в две, потому что третья сторона, откуда они обстреливали, - это село. Там я видел маленьких детей и запретил вести в ту сторону огонь. Нас поддержали военнослужащие-одесситы, их пост был в нескольких километрах - рванули к нам на БМП, помогли раздолбать боевиков... Вот вы спрашиваете: «Какой был Вася?». Знаете, я пожил, я видел людей. Таких как он - немного. Им должна гордиться Украина.