Коваленко Петро Миколайович

Коваленко Петро Миколайович

Дата та місце народження: 25 лютого 1994, с. Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 2 травня 2014 р., с. Андріївка, Слов'янський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Старший водій.

Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада.

Обставини загибелі: 2 травня 2014 р. загинув у районі села Андріївка поблизу Слов'янська від вибуху гранати з підствольного гранатомета під час нападу групи озброєних екстремістів, які прикривалися місцевими мешканцями. Разом з Петром загинув старший солдат С. Панасюк.

Сімейний стан: Залишились батьки та сестра.

Місце поховання: с. Рахнівка, Гайсинський район, Вінницька область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 599/2014 від 19 липня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Марії Тіхонової

Маргарита Чимирис: "Это Петя Коваленко. Ему было 20. Он из 95-ой. Вы же помните его, да? Его убили 2 мая 2014 года близ Славянска. Убили из- за спин мирных жителей, которые не хотели войны. Петя тоже ее не хотел. Он хотел получить образование, жениться, стать отцом. Его родители - беженцы из Абхазии тоже не хотели войны. Она догнала их в Украине. Она год живет в их доме. Отец Пети - Николай только что позвонил мне. Был очень рад, что узнала. Не жаловался. Просто говорил. О том, что в новостях, вспоминая события прошлой весны, не говорят, что Петя погиб первым. А он хочет, чтобы помнили. Говорил о том, что компенсацию выплатили, помогли сделать памятник. Но он его не ставит - приснился Петя и сказал, что пока не нужно. Говорил о том, что, приезжая в Винницу, он идет на площадь с фотографиями погибших и долго стоит там. А люди вокруг спешат, спешат, спешат... Говорил о том, что на годовщину к ним приезжали друзья и сослуживцы Пети. Помянули, погоревали. Он ничего не просил. Просто ему важно, чтобы кто-то помнил. Я помню. И вы не забывайте. Слезы этого человека дорогого стоят..."

Батько: "Полюбляв спілкування, був дуже дружнім, чесним, поважав страших..."

Найкращий друг: "Любив спорт, футбол, рибалку. Завжди допомагав, був позитивним. Про службу відзивався добре..."

19 червня 2016 року поблизу Слов'янська урочисто відкрито пам'ятний хрест на честь полеглих воїнів 95-ї оамбр Петра Коваленка та Сергія Панасюка.

На фасаді Вищого професійного училища №11 встановлено меморіальну дошку на честь одразу двох випускників навчального закладу, які загинули в АТО, - військовослужбовця калинівського полку оперативного призначення НГУ прапорщика Віктора Долінського та десантника 95-ї аеромобільної бригади Петра Коваленка.