Ковшар Дмитро Сергійович ("Ірокез")

Ковшар Дмитро Сергійович

Дата та місце народження: 12 жовтня 1993 р., смт Шевченкове, Харківська область.

Дата та місце загибелі: 4 липня 2015 р., смт Донецький, Кіровська міська рада, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: В.о. санітарного інструктора батальйону.

Підрозділ: 310-й окремий інженерно-технічний батальйон (48-а інженерна бригада).

Обставини загибелі: Загинув 4 липня 2015 р. близько 16.00 при спробі евакуації важкопораненого солдата Р. Цапа в ході проведення планового нарощування мінно-вибухових загороджень в результаті підриву на міні в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу смт Донецький. Разом з Дмитром загинули молодший сержант І. Смоляр та солдат А. Романов.

Сімейний стан: Залишилися батьки. Після загибелі сина, в 2017 році батьки всиновили двох дітей: хлопчика Сашу і дівчинку Ельвіру.

Місце поховання: смт. Шевченкове, Харківська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 3, місце 24.

Почесний знак За воїнську доблесть

Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть».

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

6 березня 2016 р. нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

від нареченої
Гончаренко Олени
від мами і тата від бабусі і дідуся от Оксаны "Мама"

Оксана "Мама": Видела и разговаривала с Димой в июне 2015 на БП 34 когда у меня занимались ребята с его 310 бата. Чистый и ясный человек, у нас таких называют "солнечный пацан". Было сразу понятно, что он хороший санинструктор и мы договорились контактировать и помогать друг другу. А в начале июля я уехала на ротацию, и потом мне позвонил Малыш и сказал, что Димки нет.