Кравченко Сергій Миколайович

Кравченко Сергій Миколайович

Дата та місце народження: 16 березня 1975 р., м. Олександрія, Кіровоградська область.

Дата та місце загибелі: 29 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область (48°47'45.5"N 37°37'30.2"E).

Звання: Капітан.

Посада: Старший бортовий технік – інструктор вертолітної ескадрильї.

Підрозділ: Гвардійська авіаційна база НГУ.

Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ (16 "жовтий") Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

Військова операція: Звільнення Слов'янська.

Сімейний стан: Залишились батьки, дружина та двоє синів.

Місце поховання: м. Олександрія, Кіровоградська область, Центральне кладовище.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 7, місце 1.

Орден За мужність I ступеня

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).

Наказом командувача Нацгвардії капітана Кравченка навічно зараховано до списку особового складу вертолітної ескадрильї військової частини 2269.

від Оксани від Олега


Другий ліворуч - Сергій Кравченко, третій - Сергій Бульдович.
Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Праворуч - Сергій Кравченко. Сергій Бульдович в центрі.
Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Перший ліворуч - Сергій Кравченко. Сергій Бульдович центрі.
Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Сергій Миколайович Кравченко народився 16 березня 1975 року в м. Олександрії Кіровоградської області у родині військовослужбовця – його батько, Микола Васильович, проходив службу у тій самій частині, де згодом служити і Сергій. У дитинстві Сергій захоплювався складанням моделей літальних апаратів. Після закінчення Олександрійської середньої школи №2, у серпні 1992 року вступив до Київського інституту Повітряних Сил, який закінчив (за програмою Васильківського військового авіаційно-технічного училища, за спеціальністю «Експлуатація і ремонт літаків і авіадвигунів») 24 червня 1995 року. У подальшому проходив службу на посаді бортового авіаційного техніка 51-ї окремої вертолітної бригади Національної гвардії України (з лютого 2004 року – Гвардійської авіаційної бази внутрішніх військ МВС України). У вересні 2010-го призначений старшим бортовим техніком – інструктором вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази внутрішніх військ МВС України.

Олег Дон, однополчанин: «Якщо стисло дати характеристику Сергію Миколайовичу Кравченку, то її можна висловити так: «душа колективу». Завжди усміхнений, добродушний, відкритий. Жодне свято не обходилось без Сергія. Дотепний жарт, цікава історія, красивий тост. Його щиро любив весь наш колектив. Хлопці з його підрозділу зазначають, що ніяк не можуть звикнути, що Сергія нема поруч. Здається, під час роботи на техніці, він зараз підійде, поплескає по плечу і скаже своє «все буде добре»… Сергій Миколайович, як висококласний фахівець, входив до складу екіпажів, які виконували найбільш складні та відповідальні завдання. Так, у травні 2008 року брав участь у спільних навчаннях антитерористичних спецпідрозділів військових формувань України в Криму, поблизу гори Кізил-Таш. Екіпаж тоді виконав завдання на оцінку «відмінно». З 2010-го щороку в складі екіпажу капітан Кравченко С.М. здійснював польоти на десантування груп спеціального призначення при проведенні навчань антитерористичних підрозділів у бухтах «Балаклава» та «Новий Світ», на полігонах «Нові Петрівці», «Широкий Лан» тощо».

Полковник Геннадій Побиванець, 2014 року – командир Гвардійської авіаційної бази НГУ: «У травні 2014 перед вилітом в зону АТО гостро постало питання відбору фахово підготовленого бортового техніка до складу екіпажу Мі-8. Їхати у відрядження Сергій визвався добровільно, хоча того разу була й не його черга. Але як найбільш досвідчений бортовий технік – інструктор, він розумів всю небезпеку та ризик, і не міг дозволити, щоб в кабіну вертольота сіли його товариші, чий рівень підготовки та досвід ще потребували вдосконалення…».

Стаття про Сергія в тижневику МВС України «Іменем Закону» № 34 (21.08.2014 р.) та тижневику МВС України «Іменем Закону» № 23 (05.06.2014 р.) (файл pdf).

14 листопада 2014 р. на Донеччині, поблизу Слов’янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні – пам’ятний хрест, встановлений на місці, де близько 12.30 29 травня впав збитий бойовиками-сепаратистами вертоліт Мі-8МТ Національної гвардії із бортовим номером «16», який повертався з блокпосту № 5 у районі гори Карачун.

27 травня 2015 року на території Олександрійського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів №2 в урочистій обстановці відкрито меморіальну дошку на честь старшого бортового техніка – інструктора вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази НГУ Національної гвардії України капітана Кравченка Сергія Миколайовича.