Кравченко Віталій Миколайович («Гектор»)

Кравченко Віталій Миколайович

Дата та місце народження: 18 травня 1976 р., м. Буринь, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 31 жовтня 2015 р. (помер від поранень).

Звання: Капітан.

Посада: Заступник командира батальйону.

Підрозділ: 53-я окрема механізована бригада.

Воїн-миротворець

Обставини загибелі: 31 жовтня 2015 р. дістав важкі поранення під виконання бойового завдання у лісі між Авдіївкою та об'їзною дорогою Донецька підірвавшись на вибуховому пристрої з «розтяжкою». Помер дорогою до лікарні. Разом з Віталієм загинув капітан В. Труш.

Сімейний стан: Залишилася мати.

Місце поховання: м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Агнешки від Андрія Музики
Сьогодні, я на зустріч йти повинна,
До матері, яка втратила сина...
Героя, маму накінець зустріну,
Я присвятила вірші, її сину.

А як почне вона вірші читати,
Дай Боже сили, матері солдата.
Збулися усі сни страшні пророчі,
Пішов з життя єдиний її хлопчик...

Злетів, неначе білий яблунь цвіт
Впаде, щоб розпрощатися із нами.
Нам журавлями шле з небес привіт...
Щоб вічно його подвиг пам'ятали.

Матусі кілька днів не зізнавались,
Що сина на цім світі вже нема...
Не знала, та серденько відчувало,
Що прийде в хату звістка ця страшна.

На фото глянула, в юнацькі очі...
В них неба синь, душа кричати хоче...
Та що вже про матусю говорити,
Не уявляю, як їй із цим жити...

Світлана Головко


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

За фахом — військовий, закінчив Київський інститут Сухопутних військ. Був миротворцем у Косово. Служив у військовій частині у Раві-Руській, після звільнення з лав ЗСУ працював на Рава-Руському шпалопросочувальному заводі. Добровольцем пішов на фронт під час мобілізації у серпні 2014 року, спочатку служив у 4-му батальйоні 24-ї ОМБр, був командиром роти, обороняв 31-й і 29-й блокпости на трасі «Бахмутка» на Луганщині. У вересні 2015 року відмовився від демобілізації та погодився продовжити службу в АТО ще на півроку.