|
Обставини загибелі:
Прапорщик Деркачук О.В, спецпідрозділ "Омега": "Вирушили колоною зі сторони Ямпіля в напрямку перехрестя де
нас чекала засідка. Вова сидів біля мене по лівому борту БТР 80. Підїзджаючи до перехрестя за метрів 100-150 нас зустріли шквальним вогнем. Рух нашої колони продовжувався
далі, всі вступили в бій з ворогом. На перехресті наша колона повертала вліво. На цьому повороті наша колона, яка складалася з декількох БТР скинула швидкість. І почався ще
інтенсивніший вогонь іменно з нашої сторони. Вову поранило в грудь і в голову, я його зловив за бронежелет щоб він не випав з БТР, так як колона продовжувала рух.
Я продовжував вести вогонь всторону ворога лівою рукою так як правою тримав Вову. Відїхавши на безпечну відстань від того перехресття колона зупинилася
і професійні медики нашого загону почали надавати першу медичну допомогу нашим раниним побратимам."
Разом з Володимиром загинули
молодший сержант В. Мосьпан (25 ОПДБр),
старший сержант М. Коваль (25 ОПДБр),
солдат А. Литвиненко (25 ОПДБр),
капітан А. Клочко (25 ОПДБр),
прапорщик М. Люшенко (25 ОПДБр),
старший прапорщик Ю. Голополосов (25 ОПДБр),
капітан О. Крементар (95 ОАЕМБр) та
старший солдат О. Шевченко.
Військова операція: Звільнення Слов'янська.
Сімейний стан: Залишилися батьки, два брати, наречена.
Місце поховання: м. Київ, кладовище Лісове (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 6, місце 14. 
Указом Президента України № 593/2014 від 15 липня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно). 
Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно). 
Нагороджений пам'ятним нагрудним знаком м. Києва «Герой Киянин» (посмертно). 
Нагороджений медаллю громади м. Києва «Честь. Слава. Держава» (посмертно).
 |
 |
 |
| від батьків |
від Берегової Наталії |
ГО "Об'єднання дружин і матерів бійців учасників АТО" |
|
 |
|
|
| від мами |
Земне життя недовге
Господь тобі відміряв.
Живи ж у Царстві Божім —
Ми молимось і вірим.
від Берегової Наталії та Берегової Катерини |
|
|
Вічна Пам’ять!
Від військового колективу Національної академії Національної гвардії України |
|
Давайте помовчим про нього…
Не треба слів, не в тому сенс..
Хай пролітає над землею
Наш біль.. До Бога.. До небес ..
Хай там його зустрінуть радо,
Йому нічого не болить….
І в церкві мерехтить лампада..
А нам ця втрата так щемить….
Військовий, захисник — то від Бога….
То наче янголи земні…
Пройшов і він свою дорогу,
Освітлююючи наші дні….
Він спогадами в серці жити буде
І в вічність пам’яттю ввійде…
Жив так, щоб нам добром світити,
Тепер із неба нам світи! |
|
Дуже сумую за тобою, синку. Люблю безмежно.
від мами |
Під час навчання у школі Володимир активно займався спортом у дітячому футбольному клубі. Закінчив Академію
внутрішніх військ МВС України (нині – Національна академія НГУ) за спеціальністю «військове управління». Брав участь у охороні громадського порядку в Києві
під час подій Революції Гідності. Перебував у зоні АТО протягом понад місяця, відмовився повернутися до пункту постійної дислокації під час ротації,
зазначивши: «Я не хочу залишати своїх бійців, ми повернемося разом…».
Іменем Володимира Кравчука названо столичну середню загальноосвітню школу №275, яку він закінчив. 23 серпня 2014
р., у день народження героя, на будівлі навчального закладу було відкрито меморіальну дошку.
Пам'ятний хрест на місці загибелі Володимира. Знак на місці бою 19 червня 2014 року під Ямполем.
Для збільшення фотографії натисніть на неї! |
Для збільшення фотографії натисніть на неї! | | 
