Курмашев Олексій Васильович («Альпініст»)

Курмашев Олексій Васильович

Дата та місце народження: 30 січня 1980 р., м. Калінінград, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 28 серпня 2014 р., смт. Комісарівка, Перевальський район, Луганська область.

Звання: Старший солдат резерву.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: Батальйон оперативного призначення ім. Героя України генерала Сергія Кульчицького.

Обставини загибелі: Помер 28 серпня 2014 р. від поранень, яких дістав, коли зведена група військовослужбовців Національної гвардії та Збройних сил України на двох бронетранспортерах ЗСУ, що вирушила на допомогу силам АТО, потрапила у ворожу засідку у районі селища Комісарівки. У запеклому бою разом із Олексієм загинули солдат резерву Олег Дога, солдат резерву Андрій Тищенко та молодший сержант резерву Микола Матвієнко, 3 вересня у харківському військовому госпіталі помер прапорщик резерву Федір Ухарський.

Сімейний стан: Залишилися мати та дві старші сестри.

Місце поховання: м. Умань, Черкаська область (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням 74 сесії Уманської міської ради від 17 вересня 2015 року № 4.10-74/6 "за виявлений героїзм, мужність, вірність і любов до Батьківщини та народу України, відстоювання територіальної цілісності держави ціною власного життя, присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань»" (посмертно).

від мами від однополчанина,
Андрія Кобзаря ("Нестора")

Старший солдат резерва Володимир Бойчук: "Вот почему я никак не уймусь, вот почему я нахожу в себе сили ити дальше! У меня была возможность стоять с настоящими ГЕРОЯМИ, и лучший из них для меня - браток Альпинист. Алексей был особенным человеком. Его особенность была в честности перед собой и другими, в неутомимом желании справедливости......."

Із спогадів однополчан:

"Вот почему я никак не уймусь, вот почему я нахожу в себе сили ити дальше! У меня была возможность стоять с настоящими ГЕРОЯМИ, и лучший из них для меня - браток Альпинист. Алексей был особенным человеком. Его особенность была в честности перед собой и другими, в неутомимом желании справедливости. Он с ответственностью подходил к любой задаче или заданию, чтоб. ни в коем случае не подвести друзей. Никогда не позволял себе ленится, от чего был всегда подготовлен к любому заданию. Он с радостью делился своими знаниями, так как понимал что его знания пригодятся каждому. Он мало говорил о себе и много озвучивал мысли вслух. Жаль что так и не удалось с ним пройти до победного конца, жаль что теперь не будет ранее запланированного отдыха в Крыму, жаль что уже нет друга которого можно ставить в пример для подражания, просто жаль...

Старший солдат резерву Юрій Лінивенко (загинув у районі АТО під час трагічного ДТП під Артемівськом 5 січня 2015 р.): Леха любил Украину, хоть и родился в России. На Петровцах по вечерам любил лазить по сетке на полосе препятствий, знал много всяких альпинистских заморочек. Был простым, нормальным парнем. В нем был дух, стержень. Светлая память.

Олексій мав російське коріння та родичів на Донбасі, проте виявив себе як патріот України. 14 квітня 2014 р. він стояв у лавах перших добровольців, яких урочисто проводжали до лав Національної гвардії жителі Умані – міста, де він виріс (вже за місяць резервісти, що утворили у складі 1-го резервного батальйону НГУ «уманський» взвод, на тому ж місці звітували землякам про хід підготовки). У підрозділі Олексій мав позивний «Альпініст», бо справді захоплювався підкоренням висоти і навіть на полігоні НГУ знаходив час для тренувань, підіймаючись на найвищі споруди смуги перешкод. Під час першого відрядження на Схід Олексій не раз брав участь у боях, відстоюючи гору Карачун, під час другого – бився під Дебальцевим. У своєму останньому бою старший солдат резерву Курмашев врятував свого тяжкопораненого земляка Віктора Савчука, витягнувши його з-під вогню й перев’язавши, але сам – не вберігся від кулі снайпера…

15 грудня 2014 р. в Уманському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів № 7-колегіум» відкрили меморіальну дошку на честь випускника цього закладу Олексія Курмашева, у шкільному музеї створено присвячену йому експозицію.

На честь Олексія його позивним - "Альпініст" - названо бронетранспортер БТР-70, відремонтований волонтерами Уманщини, який 3 жовтня 2015 р. надійшов на озброєння Національної гвардії України.