Кузяков Артем Володимирович («Арт»)

Кузяков Артем Володимирович

Дата та місце народження: 24 липня 1980 р., м. Суми.

Дата та місце загибелі: 20 серпня 2014 р., с. Грабське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Розвідник-санітар.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: 20 серпня 2014 р. мікроавтобус "Тойота", на якому з Іловайська вивозили поранених (за свідченням офіцера з позивним "Дантист", у машині перебували 8 бійців батальйону "Донбас" та військовослужбовець ЗСУ) в районі с. Грабське, Амвросіївський район, Донецької області потрапив у засідку, влаштовану двома взводами регулярних військ ЗС Російської Федерації. Разом із "Артом" в цьому бою загинули "Румун", "Колдун", а "Карат", діставши тяжке поранення, підірвав ручною гранатою себе та кількох росіян, які намагалися захопити його у полон (завдяки цьому уцілілі воїни зуміли відірватися від ворога і дістатися своїх військ).

Сімейний стан: Залишилась 13-річна донька.

Місце поховання: м. Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян (фото пам'ятника № 1, № 2, 50°53'37.4"N 34°46'58.0"E).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Однополчани згадують, що під час оформлення на службу у військовому резерві НГУ Артем наполіг на своєму бажанні служити саме в розвідувальному підрозділі. Це була добра, світла людина, під час визволення Лисичанська він дістав поранення, але не залишив підрозділу. Вдруге його поранило в Іловайську, коли він витягав з-під вогню поранених – багатьом із них врятував життя…