Лавошник Юрій Миколайович

Лавошник Юрій Миколайович

Дата та місце народження: 9 вересня 1977 р., м. Буринь, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 18 серпня 2014 р., с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Звання: Майор (посмертно).

Посада: Командир батареї.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 18 серпня 2014 р. під час обстрілу з РСЗВ «Град» в районі с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область. Разом з Юрієм загинув старший солдат А. Перов.

Сімейний стан: Залишилися дружина, донька та син.

Місце поховання: м. Буринь, Сумська область.

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

від дружини Надіі сина Станіслава доньки Ніки від мами та брата Валерія від бабусі Соні, тещі та тестя від тьоті Тані і сестрички Іри та її родини від бабушки Марусі, дяді Діми, тьоті Ліди та сестричок Наташи та Юлі
від сестри Світлани та її родини від тьоті Каті та її родини від сестри Олі та її родини від брата Віталія та його родини від куми Ані та її родини

Когда умирает родной человек,
Ты плачешь, грустишь, болит на душе.
Я молилась, братишка, каждый день за тебя,
Надеялась, верила, казалось, не зря.
Но черные тучи пришли в родные края,
И страшную весть принесли про тебя.
Внутри все упало, горит вся душа,
Как жить в этом мире- огня?
Слёзы текут, но тебя уже нет,
Война забирает всех без помех.
Ты был патриотом нашей страны,
Говорил:"Все хорошо, ты не грусти.
Не зря стоим на передовой, защитим!"
И тут я звоню: "Братишка, привет."
А мне говорят:"Нет. Его больше нет.
Убили.
Попал под обстрел.
Простите, но больше информации нет."
Хотелось кричать до самых небес!
Вернись!!!Я не верю! Ты жив!!!
...Но тишина в ответ.

Боже, молю, накажи их всех!
За боль, нищету, за смерть!
Накажи всех тех,
Кто придумал войну!

Всех тех,
Кто человеческую жизнь считает деньгами,
Детей убивает, отцов, мужей наших, братьев!
Накажи, прокляни, пусть горят в АДУ!
Нет больше сил, МОЛЮ ТЕБЯ,МОЛЮ!

Прости меня, БОЖЕ, за эти слова!
Останови битву! Просим тебя!
Сохрани всем жизни.
Возобнови МИР.
Ведь жизнь, это- дар!
Так давайте ЖИТЬ !!!

Хочу проснуться завтра,
Взять телефон, позвонить, и услышать:
"Сестричка, привет. Я ЖИВОЙ.
Ты слышишь, не плач, все хорошо!
Войны больше нет. Я ЖИВОЙ!!!"

Люблю, скорблю, буду помнить вечно. Твоя сестренка Ира Харькова.

Нет больше горя, чем горечь от утраты
Семья Кузнецовых

"Химик" мобилизованный, служили вместе в составе 1 РТГР 1МБ 93ОМБр в Луганской области:
"Не довелось узнать его лучше, никогда не думал что бывают такие люди, всегда находил положительное даже в отрицательном, все и всегда у него было легко, искренне радовался жизни, мог каждого увлечь бесподобным чувством юмора. не знаю кому в этом мире мог помешать этот человек. Всегда буду помнить как он жил, пусть Бог простит того на чьих руках кровь Юры, и пусть он никогда не узнает как горько и страшно терять друзей."


Для збільшення фотографії натисніть на неї!
Cтаття з Книги пам'яті загиблих сумчан