Ліпський Віктор Володимирович

Ліпський Віктор Володимирович

Дата та місце народження: 11 січня 1983 р., с. Малі Кутища, Калинівський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 29 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область.

Звання: Прапорщик.

Посада: Інструктор (старший кулеметник).

Підрозділ: Полк спеціального призначення "Ягуар", Західне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

Сімейний стан: Залишились дружина та 10-річний син.

Місце поховання: с. Малі Кутища, Калинівський район, Вінницька область.

Орден За мужність I ступеня

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).

Односільчанин: "Народився Віктор Ліпський 11 січня 1983 року в селі Малі Кутища Калинівського району Вінницької області. В шестирічному віці пішов в перший клас Малокутищанської початкової школи. Продовжував навчання в Лемешівській середній школі.

Ріс Віктор слухняним, трудолюбивим хлопчиком. В дитинстві любив бігати на тваринницьку ферму, бо дуже йому подобалися коні, допомагав конюхам доглядати за тваринками. Під час літніх канікул працював на колгоспному току на очистці зерна, був помічником комбайнера під час жнив.

Дуже любив спорт. Жодні шкільні змагання не обходились без Віктора. Після закінчення середньої школи вступив до Вінницького педагогічного інституту, де здобув професію вчителя фізкультури.

Служив в рядах Української Армії. Після армії він міг би працювати вчителем, але його манило інше життя - військового. Одягнувши військову форму, Вітя ніколи не зрадив свого покликання, ніколи не схибив, не обманув. І коли довелося їхати на схід України для участі в Антитерористичній операції з честю виконав свій військовий обов'язок.

Лише приємні спогади залишились про Віктора в його однокласників, друзів, знайомих.

Віктор завжди знаходив спільну мову із малим і з старим. Він завжди хотів усім допомогти, і як тільки випадав вихідний - поспішав у село допомагати родичам. Створив гарну сім'ю, планував прожити довго і щасливо. Мав багато друзів. Гарний, веселий, трудолюбивий, добрий, порядний, він завжди залишиться у серцях тих, хто його знав.

Віктор дуже любив свою роботу і був відданий їй до кінця. Про це свідчать численні похвальні грамоти і подяки, які він отримав під час служби в спецпідрозділі "Ягуар".

Наталія Бовш, однокласниця: "Для когось він був гарним сином, добрим батьком, люблячим чоловіком, а для нас найкращим товаришем. Напевне, він був один з усіх нас, хто ні на кого не ображався і не ображав. Його дзвінкий та пронизливий сміх був для нас, як пігулка для гарного настрою. Якби наші вороги мали хоча б крихту тією Вікторової доброти, щедрості, людяності, вони б ніколи не сунулися б на нашу землю.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

У червні 2014 р. рішенням Лемешівської сільської ради на честь Віктора Ліпського перейменовано центральну вулицю його рідного села Малі Кутища, яка раніше мала назву "вулиця Леніна".

14 листопада 2014 р. на Донеччині, поблизу Слов’янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні – пам’ятний хрест, встановлений на місці, де близько 12.30 29 травня впав збитий бойовиками-сепаратистами вертоліт Мі-8МТ Національної гвардії із бортовим номером «16», який повертався з блокпосту № 5 у районі гори Карачун.