Маламуж Олександр В'ячеславович («Рус»)

Маламуж Олександр В'ячеславович

Дата та місце народження: 18 серпня 1985 р., м. Черкаси.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в`їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з Рухою, ВДВ, Стафом, Кавказом, СВД, Контрою та Лисим. 3-го вересня тіло Руса разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 25 березня 2016 р.

Місце поховання: м. Черкаси.

Нагороджений Почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною» (посмертно).

Нагороджений пам'ятним знаком "За заслуги перед містом Черкаси" (посмертно).

від сестри
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Оксана, сестра: "Олександр народився 1985 року в сім'ї медиків. Ім'я отримав на честь діда, який славився здобутками і нагородами у Другій світовій війні. Ще з малих літ сім'я виховувала в ньому дух захисника.

Після середньої школи навчався у Черкаському економічно-правовому коледжі на юридичному факультеті, де здобув ступінь "молодший спеціаліст".

З 2004 по 2009 рр. навчався в Національній академії державної податкової служби, яку закінчив магістром права.

Опісля працював юристом в Черкаській обласній податковій адміністрації.

Він був правдолюбом і людиною честі. І саме це вплинуло на його вибір стати добровольцем під час активних бойових дій на сході України.

Після проходження військових навчань в с. Нові Петривці, Вишгородського р-ну, Київської обл. у липні 2014 року він воював в Артемівську, Кураховому та Іловайську у відділенні роти охорони окремого 2-го батальйону спеціального призначення "Донбас" в/ч 3027.

Зранку 29-го серпня 2014 р. під час виходу так званим "зеленим коридором" з Іловайського котла їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в'їжджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з 7-ма побратимами . 3-го вересня тіло Руса разом з тілами інших загиблих у Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК. Перепохований 25 березня 2016 р. на Алеї Слави міста Черкас. Нагороджений почесною відзнакою 1 ступеня "За заслуги перед Черкащиною" та пам'ятним знаком "За заслуги перед містом Черкаси" посмертно."