Мартьянов Дмитро Андрійович ("Сон")

Мартьянов Дмитро Андрійович

Дата та місце народження: 2 листопада 1992 р., м. Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Обставини загибелі: Станом на 29 серпня 2014 р. перебував у с. Червоносільському серед інших уцілілих бійців батальйону "Донбас". Загинув протягом 29-30 серпня у с. Червоносільському. 3-го вересня тіло Сна разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Впізнаний за експертизою ДНК. Перепохований в вересні 2016 р.

Місце поховання: м. Запоріжжя, Кушугумське кладовище.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 506/2016 від 16 листопада 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

За активну громадянську позицію, героїзм, самопожертву під час подій Революції Гідності, у захисті Батьківщини на Донбасі нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений почесним нагрудним знаком народної шани "Гідність та ВОЛЯ" з №1 (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Вадим: Димка "Сон"- это наша самая настоящая Небесная Сотня. Он был на Майдане. Он горел борьбой за свободу!!! Он был самым светлым из всех нас. Он записался в самооборону в самый первый день (я во второй). Он всегда и везде был лучшим и первым. Когда нашу десятку поставили охранять ОГА на колорадское воскресенье часть ребят просто невозможно было удержать на месте. Сон отпросился первым. Ну и все те кто потом будет в "Донбассе" в первом составе - великий Мастер, Москаль, Гамлет -все помчались забрасывать сепаров!!! Потом вся эта компания ушла добровольцами в "Донбасс". Мастер с Гамлетом в первой роте, а СОН с Москалем во второй. Мастер прикрывал отход вместе с Франко. Граната убила Франко, а Мастера тяжело контузило с ранением через глаз в мозг. На самолете эвакуировали в Днепр 20 августа 14г. А вторая рота - Сон и Москаль, была в другом месте их как раз отправили домой на ротацию Москаль вернулся и 24 августа отмечал праздник дома. А Сон отказался ехать и помчался помогать ребятам в Иловайске. 29.08.14 находился во второй колонне на Многополье. Когда перед машиной разорвался снаряд - все кто в кузове, включая Сна, получили легкие ранения. Сон якобы в руку, до последнего отстреливался с гранатомета. Последний раз его видели в Червоносельском с краю под стеной дома, пытался отдышатся.