Матусевич Віталій Олегович

Матусевич Віталій Олегович

Дата та місце народження: 12 серпня 1986 р., м. Жовті Води, Дніпропетровська область.

Дата та місце загибелі: 31 липня 2014 р., м. Шахтарськ, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Командир бойової машини.

Підрозділ: 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

Обставини загибелі: Загинув внаслідок потужних обстрілів бойовиками з РСЗВ "Град" позицій силовиків, а також атаки бойовиків із засідки на колону БТР десантників поблизу м.Шахтарськ Донецької області.

Місце поховання: м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Центральне кладовище, Алея Слави (фото пам'ятника).

Почесний знак За воїнську доблесть

Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть».

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою м. Кривий Ріг "За Заслуги перед містом" 3 ст. (посмертно).

Нагороджений відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» "Орденом "За вірність присязі".

от папы от друзей

Спасибо сынок,что ты уменя такой Герой!!! Вечная тебе память! Я горжусь тобой. папа.

Как будто тьма наступает печаль…
Увы, не вернешь ничего, как жаль…
Жаль тех, что уходят от нас навсегда,
Кого так внезапно настигла беда…
Витальчик, Царствие тебе БОЖЬЕ...
Анна Сучкова

Життя буває схоже на струмок,
Як вдих і видих десь посеред тиші,
Чи думав ти, коли дзвенів дзвінок,
Що десь про тебе ще вірші напишуть?
Лиш пам'ятати залишалось на розрив,
Бо всі слова були на поверх менше,
Банальні вірші написати й трохи снів,
В яких гадати, чи колись прийдеш ще.
Розпоротий війною унісон,
Розімкнуте повітря через рани,
І безкінечні сльози, як німий полон,
Як нездійсненні вже ніколи плани.
Ти був і залишаєшся життям,
Таким безперебійним феєрверком,
Що був у небі і зостався там,
І за життя, і навіть після смерті.
Твій шлях – тепер для кожного урок,
Який ніхто не перекреслить і не знищить…
Чи думав ти у свій останній крок,
Що десь про тебе ще вірші напишуть?

від друзів