Майборода Сергій Миколайович

Дата та місце народження: 8 березня 1988 р., м. Ладижин, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 11 серпня 2014 р., с. Степанівка, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець-помічник гранатометника.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув в ніч 11 серпня 2014 р. під час обстрілу позицій військових біля села Степанівка (Шахтарський район) на Донеччині. О четвертій ранку його тіло знайшли побратими. Сергія і ще одного військового накрила бетонна плита, зруйнована під час артилерійського обстрілу.

Сімейний стан: Залишились батьки, дружина та двоє дітей.

Місце поховання: м. Ладижин, Вінницька область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

от семьи погибшего Юрия Макарчука 30 бригада

Мама: "Ріс маленьким мрійником. Виготовляв з картону пожежні машини. Любив тварин. Уже будучи дорослим, телефонував мені і говорив: "Ти навіть собі не уявляєш, яке гарне кошеня живе у нас на території військової частини!" З початком бойових дій на сході, коли військовослужбовці його військової частини відправлялись на Схід, Сергій міг залишитись на місці дислокації підрозділу, та сказав одне: "Я буд там, де всі мої хлопці". Був вірним у дружбі, так і загинув разом із найкращим товаришем в один день. По собі залишив маленьку донечку!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Класний керівник, Король Т.О.: Майборода Сергій навчався в Ладижинській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, з першого класу був спокійним, врівноваженим , сором'язливим хлопчиком. У класі всі його любили. Завжди готовий прийти на допомогу, його доброта була безмежною, ніколи не доводилось роботи йому зауважень із дисципліни. Була у нього заповітна мрія - стати пожежником. Ще з раннього дитинства він конструював із того, що потрапляло під руки пожежні машини. Дуже любив тварин. Завжди підгодовував бездомних собак, лікував їх, якщо в цьому була потреба. Згодом, коли з'явилися комп'ютери, він самостійно опановував програмування, навчався лагодити комп'ютерну техніку. Ці знання дуже стали в пригоді під час служби в Новоград-Волинську в пожежній частині. Будь - які негаразди в своєму житті він завжди залагоджував спокійно, із оптимістичним настроєм. Таким добрим, чуйним , порядним із усмішкою на вустах його пам'ятатимуть вчителі, однокласники , друзі. Цей худорлявий хлопчина з ясним щирим поглядом таки досяг своєї мети. До служби в армії він працював у пожежній частині. Завжди мріяв стати героєм рятувальником. Тепер він герой для всіх нас, Сергій сміливо віддав життя за наше майбутнє.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!