Мельник Юрій Вікторович

Мельник Юрій Вікторович

Дата та місце народження: 1 січня 1972 р., с. Коритня, Монастирищенський район, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 7 січня 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Старший сержант.

Посада: Водій.

Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Обставини загибелі: Помер 7 січня 2015 р. в звязку їз загостренням хронічної хвороби перебуваючи в розташуванні бригади в районі м. Дебальцеве, Донецька область.

Сімейний стан: Залишилися дружина та донька.

Місце поховання: с. Вербка, Крижопільський район, Вінницька область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 5, місце 17.

від рідних від Володимира Мельника Любимо, сумуємо
від племінниці
Вічна незгасима пам'ять вірному сину України
від ГО "Єдина родина Вінниччини"
Із співчуттям та болем
Війна забрала одне життя
У дні зимові, на Різдво Христове.
Пішов до Бога вірний патріот
У свято гарне, чисте і казкове.
Він - наш земляк,у Вербці працював,
Посади в господарстві обіймав він різні,
Трудяга, чемний, добрий чоловік
Пишались односельці ним і рідні.
Повістка в червні Юрію прийшла -
Вкраїну неньку треба боронити,
Пішов він в саме пекло на Донбас,
Щоб ворогів проклятих спопелити.
Виконував обов*язок він свій
І під Дебальцевим прийшлось йому бути,
Під Іловайськом пекло пережив,
Зумів на собі горе все відчути.
Своє здоров*я Юрій підірвав,
У госпіталь потрапив лікувався,
А згодом повернувся на війну -
Він патріотом вірним залишився.
В холодний вечір на Різдво святе,
На Небеса душа його злетіла,
І над Артемівськом засяяла зоря -
У Божий Рай потрапити хотіла.
Холодний вітер віяв, поспішав,
Із Сходу звістку ніс він односельця,
Його родині, друзям і близьким
Ця звістка з болем обірвала серце.
Провести в путь зібралось все село.
Море людей і плакали й ридали.
Бо справжнього солдата і бійця
Із Гімном, із молитвами ховали.
Салют військовий гучно пролунав
І вголос, схлипую чи плакала родина,
Нехай у Царство Бог його прийме -
Всеукраїнського героя, батька, сина.
Сили й терпіння, Боже, рідним дай
Біль винести Господь допомагає,
Герої залишаються живі
І кожен з нас усіх їх пам*ятає.

15.01.2015. Світлана Бойко.
від рідних

Спочатку був снайпером у складі 51 бригади. Брав участь у АТО у Донецькій області у серпні 2014 року під Іловайськом, після її розформування був переведний у 128 бригаду водієм автобуса який виконував перевезення особового складу по блокпостах.

14 жовтня 2016 року у смт Крижополі Вінницької області урочисто відкрито та освячено пам’ятник на честь воїнів-земляків, полеглих у районі АТО.