|
Обставини загибелі: Загинув 20 серпня 2014 р. внаслідок
мінометного обстрілу позицій підрозділу біля смт Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганської області.
Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище, діл. № 4, р. 1а, м. 4 (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 3, місце 8. 
Указом Президента України № 660/2014 від 21 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу",
нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).
Указом Президента України № 494/2015 від 21 серпня 2015 року, "за виняткову мужність,
героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі ,
присвоєно звання «Герой України» (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
 |
 |
 |
 |
| від Кульбач Сергія та Хусаїнова Романа |
3 роки з дня загибелі
від Берегової Наталії |
Вічна пам'ять Герою!
від Ольги |
 |
|
| від Штурма |
от Осокина Вячеслава (гр. Белорусия). | 
Повний кавалер ордена «За мужність». Нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» і
медаллю «За відвагу», медаллю "Захіснику Вітчизни". Один з ініціаторів і засновників Української спілки ветеранів Афганістану (УСВА), був заступником голови УСВА з питань
медико-соціальної реабілітації ветеранів та військово-патріотичного виховання молоді. З перших днів брав активну участь у Революції Гідності,
сотник 8-ї «афганської» сотні Самооборони Майдану.
Володимир Сакун про загибель О.Міхнюка: "Я останній, хто бачив Олега
живим. Це було 20 серпня. Рано-вранці Міхнюк поставив завдання: «Виходимо
й займаємо ту висоту, де на нас була зроблена засідка». Сєпарів ми не
знайшли, але виявили гарно обладнані позиції, побудовані чітко за уставом,
а також коробки російських військових сухпайків. Пішли далі в бік Станиці
Луганської. Там за допомогою маленького «іграшкового» дрона ми виявили
шість танків. Особисто я шукав висотку, де можна було б спіймати бодай
якийсь зв’язок: кортіло зателефонувати додому та сказати рідним, що живий.
На одній із висоток справді запрацював телефон: надійшла sms «приветствуем
в России». Це було 20 серпня о 15:22. Ця sms досі в моїй мобілці — на
пам’ять.
Ми повернулися до Новосвітлівки, там застали одного бійця — Рижого. Він
випросив у Міхнюка трофейну снайперську гвинтівку та вистрілив просто за
нашою хатою 10 патронів підряд. Сєпари засікли й відкрили мінометний
вогонь. Одна міна лягла далеченько, друга ближче, третя зовсім близько,
тим часом Міхнюк почав заганяти всіх у льох. Я забіг останнім, Олег переді
мною. Зачинилися, але тут Міхнюк почав мене виштовхувати: «У мене там
автомат залишився!». Почав рватися нагору, вискочили, Олег мене
відштовхнув. Чую: шалений шелест міни, я відскочив убік за стіну, сильний
вибух 120-ки…
Коли обстріл скінчився, ми побачили Олега неподалік дерева з автоматом.
Розрив стався поруч, рани були несумісні з життям. Ми були такими
приголомшеними, що, коли відправляли тіло Міхнюка, забули витягнути з його
кишені ключі від мікроавтобуса. Так він і залишився в Новосвітлівці"
28 жовтня 2019 року , в селі Мала Дівиця, що на Прилуччині, урочисто відкрили пам’ятний знак на честь Героя України Олега Міхнюка.
В пам’ять про Олега Міхнюка в жовтні 2014 року на будівлі Малодівицької загальноосвітньої школи, у лютому 2015 року на будівлі Міжрегіонального
професійного вищого училища автомобільного транспорту (Київ) та у серпні 2018 року на будинку по вулиці Олега Міхнюка в Чернігові встановлені меморіальні дошки.
Іменем Олега Міхнюка названі вулиці в Чернігові та селі Мала Дівиця. |
