Миронюк Андрій Миколайович («Сет»)

Миронюк Андрій Миколайович

Дата та місце народження: 12 липня 1975 р., м. Умань, Черкаська область.

Дата та місце загибелі: 20 січня 2015 р., Донецький аеропорт.

Звання: Солдат.

Посада: Розвідник.

Підрозділ: 81-а окрема аеромобільна бригада (окрема розвідувальна рота).

Обставини загибелі: Загинув 20 січня 2015 р. під час бою з російськими збройними формуваннями в районі аеропорту Донецька. Разом з Андрієм загинули солдат А. Доценко, солдат І. Євдокименко, солдат В. Мельник та молодший сержант С. Зулінський.

Місце поховання: м. Маріуполь, Донецька область, Старокримське кладовище.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Олег Буланчук (вчитель Андрія): «Моя думка взагалі така. Якби він пережив ці бої, то, можливо, був би у нас новий Хемінгуей скоріше всього».

Андрій Кравець, журналіст: «Це фото зроблене у горах Абхазії 1993 року. На знімку – українці-унсовці з експедиційного батальйону «Арго», які допомагали грузинській армії воювати проти сепаратистів і їхніх покровителів-росіян. Крайній зліва – Андрій Миронюк ("Сет").


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Я знав про Андрія Миронюка, як про автора книг, написаних у жанрі «бойовика», зокрема, «Кавказ UA» та «Скіф».


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Багато чув про «Сета» – бійця УНСО, який воював у Молдові, Абхазії, Осетії, Чечні (у так звану «Першу чеченську кампанію»). Він був одним із «кіборгів» – загинув від кулі ворожого снайпера просто на злітній смузі Донецького аеропорту на Водохрещу 2015 року.

До сьогодні не знав, що письменник Андрій Миронюк і легендарний воїн «Сет» – це одна й та ж людина...

Не знав, що він – родом з Черкащини, з Умані, просто останні 12 із 39 років життя він провів у Маріуполі: мав там родину і мирну професію інженера - працював на місцевому металургійному заводі. Але знову пішов воювати, коли одвічний ворог, з яким він зустрічався не раз, вторгся на Донбас.

Про те, що мали ще й такого славетного земляка, випадково дізнався лише нині..."

У м. Умані на честь Андрія Миронюка перейменовано провулок, де знаходиться його рідний будинок (колишня назва – «провулок Жовтневий»).