Нешко Ігор Володимирович (Сєдой)

Ігор Володимирович Нешко народився 12 січня 1978 р. у м. Чернігів. У родині з батькового боку була офіцерська династія ( дід Андрій Миронович — легендарний комбат Другої світової війни, кавалер орденів Олександра Невського та двох орденів Червоного Прапора), мама — вчитель музики. У 1993 р. Ігор закінчив 8 класів Чернігівської середньої школи № 12 та Чернігівську музичну школу № 1 за класом саксофона і того ж року вступив до Чернігівського музичного училища ім. Левка Ревуцького (відділення духових інструментів). Проте військові гени далися взнаки і після закінчення музучилища в 1997 р. Ігор вступає до військового інституту при Національному університеті «Львівська політехніка», де у 2001 р. здобуває базову вищу освіту за фахом «Військовий диригент». У 2004 р. вступив на заочну форму навчання на п'ятий курс Київського національного університету культури і мистецтв, здобувши через рік вищу музичну освіту за спеціальністю «Музичне мистецтво» та отримавши кваліфікацію «Викладач, артист оркестру, диригент духового оркестру». У 2002–2010 рр. Ігор проходив військову службу за контрактом на посаді музиканта-виконавця, артиста вищої категорії в оркестрі 8-го навчального Чернігівського центру залізничних військ Збройних сил України (з 1 листопада 2004 р. — Державної спеціальної служби транспорту Міністерства транспорту та зв'язку України (військова частина Т-0500)). У 2005 р. одружився з Вірою Очерет, за три роки у подружжя народився син Владислав. Цей шлюб виявився недовгим — подружжя розлучилося, хоча зберегло добрі стосунки, Ігор Володимирович спілкувався з сином і займався його вихованням (у 2014 р. Владислав зі своєю мамою виїхав на постійне проживання до Канади). У 2010 р., маючи досвід служби у військовому оркестрі, Ігор Володимирович перевівся до Державної прикордонної служби України і протягом 5 років обіймав посаду інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «Добрянка» Чернігівського прикордонного загону. У 2012 р. Ігор одружився вдруге — з Юліною Журавель, яка навчалася разом із ним у військовому інституті при Національному університеті «Львівська політехніка» і в цей час служила офіцером у Бердянському прикордонному загоні, згодом вона перевелася до Чернігівського прикордонного загону, за місцем служби чоловіка. Лише упродовж 2014–2015 рр. Ігор Нешко виявив та запобіг 5 спробам перетину державного кордону незаконними мігрантами, 8 порушенням правил перебування в Україні іноземцями та особами без громадянства, 2 спробам виїзду за кордон транспортних засобів із підробленими документами та затримав громадянина, оголошеного у розшук правоохоронними органами. Після початку бойових дій на Донбасі під час формування оперативно-бойової прикордонної комендатури «Чернігів» старший прапорщик Ігор Нешко одним із перших у підрозділі виявив бажання потрапити до її складу та вирушити до району проведення антитерористичної операції. З червня 2015 р. він перебував на передовій, обійнявши посаду старшого розвідника відділення розвідки оперативно-бойової прикордонної комендатури «Курахівка» Краматорського прикордонного загону. У жовтні 2015 р., напередодні Дня захисника України, Ігор Володимирович був нагороджений однією з найвищих відзнак Держприкордонслужби — нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону». Загинув 8 листопада 2015 р., коли бронеавтомобіль «Кугуар», в якому зміна прикордонних нарядів прямувала до контрольного пункту «Георгіївка» для несення служби, потрапив у ДТП в районі смт Курахівка Селидівського району Донецької області. Похований 11 листопада 2015 р. на чернігівському кладовищі «Яцево». Після того як 18 липня 2018 р. у Києві, також унаслідок ДТП, трагічно загинула його дружина Юліна, яку було поховано в рідному Бердянську, до надгробного пам'ятника Ігоря було додано символічний пам'ятник-кенотаф, частиною якого є мармурова урна з землею з могили Юліни.