Нагороджений Залізним Пластовим Хрестом (посмертно).

Указом № 23 від 9 червня 2017 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Маркіян Грегорі Паславський народився 16 січня 1959р. в Нью-Йорку у сім'ї українських емігрантів, які в роки Другої світової війни були змушені покинути Україну, рятуючись від загрози радянських репресій.

Батько - Осип Паславський - походив з родини греко-католицького священника з Львівщини (с.Попелі). Матір – Орися Гунчак народилася у 1930р. в с.Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області.

Батьки Маркіяна познайомилися у Нью-Йорку і одружилися у 1954 році в Українській католицькій церкві св.Юрія. У сім'ї Паславських було четверо дітей: окрім Маркіяна – старший брат Нестор та сестри Ірена і Олена. Дядько Маркіяна - відомий український історик Тарас Гунчак.

У дитинстві Маркіян відвідував українську парохіяльну школу св.Івана Хрестителя в м.Ньюарк, був членом «Пласту». У 1973-1977 роках навчався у Vailsburg High School. Добре грав у волейбол, що дозволило йому вступити на навчання в найпрестижнішу американську військову академію Вест-Пойнт, яку закінчив у 1981 році. Отримав ступінь інженера.

У наступні п'ять років Маркіян служив у американській армії. Спершу у Форт Сілл (Оклахома). Згодом навчався у військовому інституті іноземних мов (Defense Language Institute) у м.Монтеррей (Каліфорнія), де вивчав турецьку мову. Впродовж 1983-84 років служив на американських військових базах у Туреччині, далі у Форт-дікс в Нью-Джерсі. Звільнився в запас у званні капітана у 1986 році.

Впродовж 1985-1986 років Маркіян навчався в Monmouth University, де здобув ступінь магістра за спеціальністю ділове (бізнес) адміністрування. Працював інвестиційним банкіром у США. Зокрема у одному з найвідоміших банків Bear Stearns.

У 1991 році вперше приїхав в тоді ще СРСР, згодом бував в Україні регулярно. З кінця 90-х років в основному жив в Україні. Консультував питання експорту металопродукції Маріупольського заводу за кордон. Працював у банківській сфері. На Київщині заснував агрофірму "Росава-К", яка стала одним з найприбутковіших підприємств у районі. Був мільйонером.

Маркіян Паславський брав участь у Помаранчевій Революції. З початком Євромайдану активно підтримав антиурядові протести. 20 лютого Марко також був на передовій Майдану. Через два роки після загибелі він був опізнаний на світлинах з Інститутської. Ці фото були вперше опубліковані на фб-сторінці спільноти «Майдан 18-20 лютого. Як все було.»

З початком російської агресії проти України Марк добровольцем вступив до Нацгвардії. В квітні 2014р. прийняв українське громадянство. Впродовж червня проходив навчання на полігоні у Нових Петрівцях, а 23 червня склав присягу і вирушив на війну. Воював у батальйоні "Донбас" під позивним "Франко", який взяв собі на честь Івана Франка. Його рідні дізналися про те, що Марк пішов на війну з поста у його твіттері. Незважаючи на своє офіцерське звання, в батальйон Марк прийшов у званні рядового.

Maks Levin: "Гортаю життєпис ФБ за 2014 рік, щоб знайти запис про загибель Франко і плачу. боже, скільки всього вмістилося.

"19.08.2014 погані новини, з під Донецька. зі слів Макса Дондюка, "Донбас" в Ілловайську... Загинув прекрасний український американець "Франко" (Mark Paslavski), фак. Життєрадісний діаспорянин з канадським акцентом, як він фантастично красиво матюкався українською. Ці фото мав йому віддати - надрукували. Мріяв зайти в Донецьк і вернутися в Київ, продати квартиру у Львові і оселитися десь в затишних Карпатах..."

Підібрати би слів. Унікальна Людина, Франко, радий, що був знайомий. Маю честь і сумно - трохи більш як рік тому Франко дивився на мене з вікна автобуса, тепер - з надмогильного каменя посміхається так само. Знати би... Радів життю, як 20-річний хлопака. Приїхала його родина зі Штатів, з Німеччини. Мама, пані Орися, брат Нестор, двоюрідні сестри, кузина Лариса - гарна, велика родина, дуже приємні люди. Їх родина виїжджала з Союза в 1944-му, під час війни. Зібралися за одну ніч - мали б розстріляти... Захоплива історія.

На Франко будуть рівнятися сотні, тисячі нових людей, я в тому числі. Шкода, що в нього не було дітей, його крові - такий дух потрібно передавати в спадок... Все не даремно."

Іван Данів, "Родине гніздо село Крушельниця": "Меленчук Орест – австралійський фізик дослідник, мандрівник, якому в 1978 році довелось побувати в рідному селі, коли він відвідував наукову конференцію в Львові. Піддавши критиці цю владу, щодо побуту і життя його односельців, більше він уже не приїжджав на Україну. Це він був членом знаменитої команди мореплавців Кусто, є і книга його “Теплі і холодні моря Світу” (Сідней . SHYE/O Melenquk 1978с.75), де він також згадує і жаліє, що так мало знає про рідні Карпати, де він народився в 1917 році в с. Крушельниця. Ця книга вже перекладена на українську мову Шпиглем М. І., професором Австралійського-Гарвардського університету, члена ”Української родини” Австралії. Нею користуються географи, науковці. Я був дуже здивований, коли випадково весною 1999 року село відвідав, його вже внук Марко Паславський, такий собі простий навіть за манерами чоловік, який спілкуючись з автором книги "Село над річкою Стрий - Крушельниця" Данівим Зеновієм Дмитровичем, приїхав відвідати своє родове гніздо. Дуже приємний, по-своєму тихий, який вміє слухати (може, не все і розуміючи), щирими очима доводячи, що для нього ця земля є Святою, тому, що вона започаткувала його рід, самого його... Не знаю, я такий щасливий і щасливий мій тато (тесть Зеновій Дмитрович), що ми знайшли у світах вже свого Великого Крушельчанина. В нас є великі плани на майбутнє в духовному розбудові села. Наша крушельницька родина поповняється...."

1 липня 2015 р. на честь Марка його позивним - "Франко" названо один із танків танкової роти 46-го окремого батальону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна».