Попов Володимир Геннадійович

Попов Володимир Геннадійович

Дата та місце народження: 23 березня 1993 р., смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область.

Дата та місце загибелі: 5 вересня 2014 р., с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Механік-радіотелефоніст.

Підрозділ: 23-й батальйон територіальної оборони "Хортиця".

Обставини загибелі: Загинув вранці 5 вересня 2014 р. в результаті неочікуваного мінометного обстрілу в районі с. Широкине, що розташоване між Маріуполем і Новоазовськом. Разом з Володимиром загинули солдат Демидов Ю. Г. та старший солдат Комар В. С. Впізнаний за експертизою ДНК, похований у рідному селі.

Сімейний стан: Залишились мати та старший брат.

Місце поховання: смт. Якимівка, Якимівський район, Запорізька область (фото пам'ятника № 1, № 2).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 421/2016 від 29 вересня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

23 квітня 2016 р. нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» третього ступеня (посмертно).

14 жовтня 2015 р. нагороджений відзнакою "За оборону Маріуполя" (посмертно).

14 жовтня 2017 р. нагороджений медаллю "23 окремий батальйон "Хортиця".

Очень хароший был человек, я знала его с детства, очень жаль что такой красивый и молодой хлопец погиб. Царство ему небесное, пусть земля ему будет пухом.
Кучерявая Анастасия и Виктор
Дорогой племянник, братик и дядя, ты навсегда в наших сердцах! Помним и любим!
От семей Овечко, Ждановых, Дяковых
Родной наш, помним, любим, скорбим
Овечко Неля и Владимир
Брат! Помню, скорблю.
Овечко Александр
Помним! Любим! Скорбим! Вечная память тебе Герой!
Кушнарёва Ксения
Сыночек, не найти мне ТЕБЯ среди живых...Средь прохожих тебя тожет нет...ЛЮБИМ ПОМНИМ СКОРБИМ.
Мама и Юра.
Как плачет сердце...Боль не передать...Скорбим и помним каждую минуту... Не в силах время...Эту БОЛЬ унять... Помним любим скорбим. Бабушка Аня и дядя Олег. Дорогой наш внучек и племянник.Вот уже скоро и эта ,страшная дата 5 сентября которая разбила наши души и сердца на мелкие осколки,и нам никогда их не собрать ... Спи с миром наш родной . И пусть земля будет тебе пухом.Бабушка Аня и Олег.
Кто сказал что время лечит_ тот не знал большого горя. Не заживают в сердце раны, просто прывыкаешь к боли. Родненький наш помним любим, скорбим. Семьи Овечко Дяковых и Ждановых Сегодня ровно 3 года как с нами нет тебя Братик...

Такой же день, такой же свет и солнце,
Все как обычно, только нет Тебя.
Пропитанное болью сердце,
И в памяти кровавая заря…

Помним, любим, скорбим!!!
От семьи Дяковых
Вічна пам'ять! Героям СЛАВА!
від Гвяздовського Ігоря та від колишніх співслужбовців з підрозділу "ЦЕНА" 96 бригади ПвК "ЦЕНТР" та колективу Академії культурної спадщини УК


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!