Присяжнюк Ігор Васильович

Присяжнюк Ігор Васильович

Дата та місце народження: 11 січня 1977 р., м. Вінниця.

Дата та місце загибелі: 7 серпня 2014 р., смт. Єсаулівка, Антрацитівський район, Луганська область.

Звання: Старший прапорщик.

Посада: Технік секції зв'язку.

Підрозділ: Могилів-Подільський прикордонний загін.

Обставини загибелі: Був тимчасово похований у братській могилі у полі, де "Градами" було розстріляно українську колону, у 3-х кілометрах на південний-захід від смт. Єсаулівка Антрацитівського району Луганської області. 23-го листопада 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до м. Дніпропетровська. Разом з І.В. Присяжнюком було ексгумовано ще 7-х бійців (в серпні 2015 р. за експертизою ДНК впізнан - В.І. Птіцин та В.А. Кумановський), судячи зі знайдених при них речей - прикордонників та курсантів Оршанського навчального центру ДПСУ. Ці загиблі доки що не ідентифіковані переважно через відмову родичів прикордонників здавати тести ДНК, оскільки вони вірять - що хлопці перебувають у полоні. Опізнаний за тестами ДНК.

Сімейний стан: Дружина — Присяжнюк Алла Володимирівна, спортсменка з веслування на байдарках і каное. Родина виховувала сина Максима 2010 року народження.

Місце поховання: м. Вінниця, Центральне міське кладовище, Алея Слави (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 213/2015 від 9 квітня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Український каноїст, багаторазовий чемпіон України з веслування (на 1000 і 5000 метрів), майстер спорту з веслування на байдарках і каное, учасник національної збірної України.