Пушкарук Володимир Сергійович («Котик»)

Пушкарук Володимир Сергійович

Дата та місце народження: 9 березня 1972 р., с. Мовники, Іваничівський район, Волинська область.

Дата та місце загибелі: 23 серпня 2014 р., м. Іловайськ, Донецька область.

Звання: Старшина резерву.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Обставини загибелі: Загинув 23 серпня 2014 р. у боях за звільнення Іловайська (Донецька область).

Сімейний стан: Залишилися дружина і троє дітей.

Місце поховання: с. Мовники, Іваничівський район, Волинська область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 892/2014 від 27 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

«История одной фотографии. Трагедия трёх друзей...

Слева направо: "Скиф", "Мрака", "Котик". Скиф – настоящий герой, получивший орден Красной звезды ещё в Афганистане. Мрака – предприниматель, владелец строительной фирмы, провоевал Майдан и после ушёл добровольцем в "Донбасс". Котик – мастер спорта международного класса и просто очень хороший человек. Из троих живым остался лишь Мрака. С тяжелым ранением – ему предстоит еще много операций, но живой. Снайпер целился под каску – попал чуть ниже. Пулей снесло нижнюю челюсть и часть языка. Ему сложно говорить и сложно питаться, но есть надежда, что скоро его отправят на лечение в Германию или в Канаду, где врачи всё нарастят да восстановят. Скиф также попал в снайперский прицел врага, но спасти его не удалось... А Котик... Начался арт- и миномётный обстрел. Плотный огонь. На улице, на привязи у забора металась собака. Хозяин забыл про неё, а может его к тому времени уже убило... Все ринулись в подвал, в укрытие, кто куда, а Котик ринулся к скулящей собаке – отвязать, забрать с собой, в подвал, спасти, но мина разорвалась слишком близко...»