Петихачний Леонід Михайлович («Броня»)

Петихачний Леонід Михайлович

Дата та місце народження: 16 лютого 1978 р., м. Чернівці.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Старший лейтенант резерву.

Посада: Офіцер взводу інструкторів.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові машини КРАЗ у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Був убитий кулеметною чергою. Загинув у КРАЗі разом з Браво та Енеєм. 3-го вересня тіло Брані разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Був упізнаний за тестами ДНК та перепохований 29 січня 2015 р.

Сімейний стан: Залишилися дружина, донька 2011 року народження та двоє дітей від першого шлюбу.

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Чернівецької міської ради нагороджений медаллю “На славу Чернівців” (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки