Бабкевич Олег Іванович

Бабкевич Олег Іванович

Дата та місце народження: 7 листопада 1974 р., с. Висоцьке, Новоукраїнський район, Кіровоградська область.

Дата та місце загибелі: 23 серпня 2014 р., с. Лисиче, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: Миколаївський полк охорони громадського порядку, Південне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: 23 серпня 2014 р. близько 10.00 військовослужбовці НГУ, які несли службу на блокпосту в районі села Лисичого, у 8 км від українсько-російського кордону, помітили колону із двох бронетранспортерів та вантажівок КамАз, "Урал" та "Газель", що рухалася з боку території РФ. На головних уборах у деяких нападників красувалися зелені стрічки з написом "Чечня". Незважаючи на чисельну перевагу бойовиків, гвардійці прийняли бій і знищили принаймні три вантажівки з живою силою та боєприпасами, захопивши трофеї та чотирьох полонених. Під час цього бою смертю хоробрих полягли майор Олександр Смоляр, молодший сержант Олександр Яриш та старший солдат Олег Бабкевич.

Сімейний стан: Залишилась дружина, троє дітей та мати.

Місце поховання: смт. Олександрівка, Вознесенський район, Миколаївська область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 754/2014 від 6 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Призваний за мобілізацією. У підрозділі Олега згадують як людину ініціативну та працьовиту, кмітливу й порядну – уособлення всіх чеснот справжнього українця. «У нього були золоті руки, і він завжди ставав поруч, коли виникала потреба щось полагодити чи змайструвати. А коли рили окопи й обладнували позиції, він був просто незамінним – один вартий п’ятьох бійців. Батьки змалечку привчили його до роботи, і вдома на ньому трималося все господарство…».