|
Обставини загибелі: Загинув 26 серпня 2015 р. внаслідок артобстрілів з боку терористів і російських
окупантів в районі села Старогнатівка (Донецька область).
Сімейний стан: Залишилася дружина та донька.
Місце поховання: м. Чернігів, кладовище "Яцево".
Указом Президента України № 306/2016 від 20 липня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
 |
Эти цветы возлагаю Герою! Герою, отдавшему жизнь за великий подвиг
во имя Украиснкой земли! За детей, родных, за свободу и лучшее будущее! Каждый Герой оставляет нам свой молчаливый наказ! Лицо, глаза, улыбка и
очень живой взгляд излучает тепло и надежду... Что все это не зря! "Слава Героям!" - Не просто слова... Слова омытые кровью, потом, землей, страданиями,
слезами, смехом детей и светлыми днями, радостью и верой в лучшее! Память о тех, кого нет с нами, теперь будет вечной! Бессмертие - это тоже
жизнь! В наших сердцах, мыслях, словах... Я низко кланяюсь тебе, Герой! Покойся с миром! Твой подвиг никогда не будет забыт! Ты навсегда
живой! Вечная Слава Героям!
Светлана НОЗАДЗЕ, Россия |
 |
 |
|
| від Тараса Сагайдака |
Дорогий наш Василечку!
Пам'ятаємо, любимо, сумуємо.
Дружина, діти, внучка. |
 |
|
| Вже минуло 4 роки, як немає з нами нашого дорогого Васі,
але ми його ніколи не забудемо, він назавжди залишиться у наших серцях. Дружина, дочки, зять, внучка. |
|
 |
|
|
Пам'ятаємо, любимо!
Дружина Лариса Барановська | Барановський В’ячеслав Миколайович народився 19 жовтня 1976 року в м. Умані, в сім’ї військовослужбовця. В’ячеслав навчався в Чернігівській
загальноосвітній середній школі І-ІІІ ступенів №19, яку закінчив у 1993 році. Після закінчення школи вступив до Харківського військового інституту,
який закінчив у 1997 року та отримав звання молодшого лейтенанта. Під час служби в полку авіації (в\ч А2537), займав різні посади: помічник
командира корабля, помічник керівника льотчиками, керівник групи управління. З початком військових дій на Донбасі В’ячеслав добровольцем пішов в
зону проведення АТО. З 1 вересня 2014 року служив командиром кулеметного взводу роти вогневої підтримки.
Алексей Скиртач: «Об этом Человеке я мог бы рассказывать часами, но пара фотографий скажет о нём больше любых
слов. Слава воевал в нашем батальоне на самых передовых рубежах 9 месяцев подряд (!) — с ноября 2014г. До дембеля ему оставалось всего каких-то пару
недель...»
На рекламних площах у м. Чернігів на честь В'ячеслава було встановлено бігборд з портретом та інформацією про Героя.
|
