Logo site

Батюк Валентин Євгенович

13 лютого 1979 – 28 липня 2014
Житомирська обл. – Донецька обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
СолдатСолдат
Орден «За мужність» III ступеняОрден «За мужність» III ступеня

    • Біографія

      Народився в 1979 році у с. Городище на Житомирщині, громадянин України.
      Воював за нашу Батьківщину у складі 30-ї окремої механізованої бригади ЗС України у званні солдата.
      Загинув 28 липня 2014 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
      Похований на Житомирщині.
      Указом Президента України № 270/2015 від 15.05.2015 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

    • Військова служба

      Солдат, Стрілець-помічник гранатометника
      30 окрема механізована бригада
      Загинув 28 липня 2014 р. у бою за висоту Савур-могила у Шахтарському районі Донецької області.

    • Місце поховання

      Кладовище с. Рогізна (Любарська ТГ, Житомирський р-н., Житомирська обл.)

    • Фото і відео

    • Україна пам'ятає

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      • Бій за Савур-могилу (посвята полеглому Герою Батюку Валентину Євгеновичу) Запеклий бій. Савур-могила. Снарядів вибух раз у раз. Стріляє, пре кацапська сила, Всіх прагне знищити в цей час. Наказ солдатам — йти у наступ, Зайняти штурмом висоту, Відкрити на узвишшя доступ, Контролювати кругову. А по ту сторону — чеченці, І бронетехніка гармат, Ворожі навчені чужинці Озброєні, як на парад. А наші хлопці без нічого, Лиш Дух вкраїнський — їх броня. Життя ніхто не жалів свого, Бо знав: позаду там рідня. Ішли вперед і не здавались, Тривав страшний жорстокий бій. Навкруг лиш вирви залишались. Тільки вперед! Назад не смій! Та не здаються наші хлопці, Ніхто з бійців не підведе. За Україну на цім боці 30-та ОМБр іде. Боєць Батюк в бою загинув, Убило ще кілька бійців, У небо з друзями полинув, Життя віддав за земляків. Війна безжальна, страшна, грізна. Як коршун, звістка в дім летить: Везуть бійця в село Рогізне — Батькам синочка хоронить. Біль не забудеться ніколи І серце мами не сприйме, Що Валентин її додому В батьківську хату не прийде
        Ольга Калина

    • Публікації

      Ще не додано