Обставини загибелі: Загинув 2 грудня 2014 р. в 12.30 від прямого попадання 2-х 152 мм. снарядів під час
заняття позиції біля міста Авдіївка під Донецьком.
Сімейний стан: Залишились батьки, три сестри та дружина.
Місце поховання: с. Чуків, Немирівський район, Вінницька область (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 8, місце 7.
Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
|
|
|
Вічна пам'ять Героям!
від особового складу 96 ЗРБр ПвК "Центр" ПС ЗС України та воїнів Зведеного загону ПС |
|
|
|
|
|
Вічна пам'ять! від Гвяздовського Олега Леонідовича |
|
|
|
Вічна пам'ять героям!
Гвяздовського Ігоря - Альфи |
|
|
Вічна пам`ять сім`я Подольських |
Закінчив Харківський університет Повітряних Сил у 2013 р. за спеціальністю "Комплекси та засоби автоматизовано управління ПУ тактичного рівня ПС".
05.2005-06.2005 |
Курсант військової частини А3769 |
м. Гайсин |
06.2005-12.2006 |
Майстер ремонту регулювальної станції ремонтного взводу
автомобільної техніки роти МТЗ та ремонту військової частини А2656 |
м. Вінниця |
12.2006-08.2007 |
Старший майстер відділення регламенту та ремонту засобів
зв'язку ремонтного взводу роти МТЗ та ремонту військової частини А2656 |
м. Вінниця |
08.2007-07.2008 |
Старший лінійний наглядач лінійно-експлуатаційного
відділення зв'язку лінійно-експлуатаційного взводу зв'язку телефонного центру БЗ військової частини А2656 |
м. Вінниця |
07.2008-06.2013 |
Курсант ХУПС |
м. Харків |
06.2013-02.12.2014 |
Інженер відділення експлуатації засобів
автоматизації центру автоматизованих засобів управління батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А4515 |
м. Миколаїв |
Школу закінчив «на відмінно», навчався у Вінницькому вищому училищі комп'ютерних технологій. Після
строкової служби в армії вирішив стати військовим. Закінчив Харківський університет військово-повітряних сил та був направлений на службу у
Севастополь. 22 березня, за кілька годин до штурму військової частини російськими окупаційними військами та їх пособниками з кримської
«самооборони», одружився з Галиною, яка працювала лікарем бригади. Про їх весілля під час облоги
писали ЗМІ.
Поховали старшого лейтенанта Івана Бенеру на сільському кладовищі. Від будинку культури, де відбулося прощання з загиблим, і до кладовища
похоронна процесія була довжиною майже кілометр. З прощальними промовами виступили генерал-майор Ігор Якушевич, підполковник Євген Яличев,
військовий капелан Віталій Папушой, колишня вчителька Героя Світлана Поліщук, сільський голова Володимир Кальніцький, перший заступник
начальника обласного управління Держземагенства у Вінницькій області Олександр Королюк. Від районної і міської влади взяли участь у похороні
перший заступник голови РДА Анатолій Долованюк, голова районної ради Володимир Дзевелюк і його заступник Аркадій Собченко, заступник
Немирівського міського голови Михайло Кременюк. Приїхав провести в останню путь свого бойового побратима і народний депутат України,
військовий льотчик 1-го класу, полковник повітряних сил ЗСУ, командир 204-ї бригади тактичної авіації Юлій Мамчур.
На позиції «Зеніт» встановлено пам’ятний знак.
|