Береговий Сергій Георгійович

Береговий Сергій Георгійович

Дата та місце народження: 25 вересня 1976 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 14 липня 2015 р., смт. Луганське, Артемівський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 14 липня 2015 р. під час мінометного обстрілу опорного пункту біля смт. Луганське Донецької області. Разом з Сергієм загинув солдат А. Кулініч.

Місце поховання: м. Київ, Совське кладовище (фото пам'ятника № 1, № 2).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 568/2015 від 5 жовтня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Герой Киянин

Нагороджений пам'ятним нагрудним знаком м. Києва «Герой Киянин» (посмертно).

від мами від Дінари Тугушевої від Наталі від Олександра Угнивенко
від Ільченка Анатолія від Ільченко Ольги від Віталія від Цвентарного
Богдана Володимировича
від Ганни від побратима Слезенка Євгена від племінниць Саші та Насті від Людмили Батанової
від Діани Назарової від Ірини Душек (Задоянчук) від Берегової Наталії від Ірини Душек (Задоянчук)
Пам'ятаємо!
від Марії
Братан!! Я плачу! Извини, что не так!! Там встретимся!! "Никитосс"
"Найк", 28 ОМБр
від Сeргієнко Тeтяни
від Олександра від Олени Єщенко от Лаврентьева Александра від Ірини
Сергій ми тебе пам'ятаємо. Ти в наших серцях. Герої не вмирають. Вічна пам'ять. Слава Україні.
Войдило Олександр
Лариса Віталіївна

Біографія, складена сестрою Сергія Береговою (Кикоть) Наталією Георгіївною.

Сергій народився 25.09.1976 року в м. Києві та постійно проживав в ньому.

Був хлопчаком таким як всі, ходив в садочок, відвідував зоопарк, кінотеатри та цирк.

З 01.09.1983 року по травень 1991 р. навчався в загальноосвітній школі № 144 (нині ліцей № 144 імені Григорія Ващенка).

В шкільні роки відвідував секцію кікбоксингу, разом з ним займалися і легендарні брати Клички.

Після школи вступив та закінчив ПТУ зараз Київський професійний ліцей будівництва і фітодизайну, здобув спеціальність столяр 4 розряду. Був дуже наполегливий та працьовитий.

Зовсім юним у 1993-1994-х роках він будував у Києві разом з німецькими та турецькими робітниками для колишніх військовослужбовців, які служили в Німеччині, містечко, яке потім в народі так і назвали "Турецьким".

ТРЦ "Ocean Plaza" окраса м. Києва, також побудований золотими руками Сергія, та ще багато-багато об'єктів в місті Києві, а також країнами бувшого СНД.

Взимку 2013 на початку 2014 року Сергій брав активну участь в Революції гідності на Майдані незалежності. Брат був мужньою та небайдужою людиною і тому коли почалася агресія зі сторони Російської федерації, то не залишився осторонь від долі країни, а пішов добровольцем до лав Збройних сил.

На мої вмовляння не йти, Сергій сказав: "А хто, як не ми, їх зупинить?"…

06.09.14 почалася його військова служба. Він був дуже гордий цим. Адже з дитинства бачив себе військовим, але обставини долі розпоряджалися інакше.

3 22.09.14 Сергій приступив до служби на посаді- солдата- заступника командира бойової машини-навідника оператора 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону ВОС-121100А.

З 25.01.15 по 14.07.15 він безпосередньо брав участь в АТО.

З 25.01.15 взвод Сергія прийняв розташування в районі Дебальцево як резервна група для прикриття.

06.02.15 почалися жорстокі бої. БМП Сергія під шквальним вогнем вивозила ранених з місця бою з селища Рідкодуб.

З 07.02.15 відбувалися бої за с. Логвинове. Після взвод Сергія зайшов в місто Вуглегірськ.

На початку березня 2015 року взвод зайняв позиції в смт Луганське. Відбувалися постійні мінометні та обстріли з стрілецької зброї противника. Хлопці окопалися, побудували бліндажі, фортифікаційні споруди. Військові мужньо стояли на позиціях, щоб їх утримати.

22.06.15 Сергію було присвоєно звання старший солдат. Він дуже цінив це звання, бо знав якою ціною це заслужено.

Брат був вправним солдатом. Його винаходи допомагали не тільки вберегтися від вогню, а й були дуже доречні в бою та захисті. Бойові побратими Сергія завжди могли покластися на нього. В розвідку він ходив без страху, надійний, сильний, відважний і підставить своє плече товаришу, і з поля бою винесе пораненого.

Буквально перед смертю в БМП, яка знаходилася біля бліндажу, влучив снаряд, машина почала палати, полум'я перекинулося на бліндаж, де були його бойові товариші. Почалася пожежа. Холоднокровно, без паніки Сергій почав гасити полум'я і прослідкував, щоб всі хлопці з бліндажу вийшли цілі і неушкоджені. Про його мужність, безстрашність, доброту, силу, прекрасні людські якості розказували нам його бойові побратими.

14.07.15 Сергій загинув в смт. Луганське від мінометного обстрілу опорного пункту № 3014 в зоні АТО. Разом з ним загинув його побратим Кулініч Анатолій.

Величезна втрата для сім'ї, друзів та бойових побратимів.

Мама до кінця навіть не здогадувалась, що її син на війні, Сергій дуже любив та беріг її, знав, що в мами хворе серце, тому нічого не розказував, звістка про його смерть була для неї наскільки страшною та неочікуваною, що вона довгий час лежала в лікарнях, не могла оговтатись від пережитого шоку.

В Києві на будинку, в якому жив Сергій, на вулиці Народного ополчення 6, встановлено меморіальну дошку, яку власноручно виготовив та встановив друг, з яким вони разом працювали - Вітушко Петро.

Похоронений Сергій на Совському кладовищі в м. Києві. Пам'ятник встановлювала мама, сестра з чоловіком, його друзі та бойові побратими.

23 серпня 2015 року в м. Новоград-Волинському на місці дислокації 30 ОМБр був відкритий пам'ятник воїнам, загиблим в АТО, серед імен, викарбуваних на граніті, і ім'я старшого солдата Берегового Сергія Георгійовича.

Указом Президента України № 568/2015 від 5 жовтня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", Сергій нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно). Орден отримала мама в Солом'янському РВК.

20 лютого 2016 року мамі Сергія виданий нагрудний знак "Герой Киянин" та почесна подяка за сина від громади м. Києва та ГО "Київська спілка ветеранів АТО".