Білий Василь Іванович («Лисий»)

Білий Василь Іванович

Дата та місце народження: 7 березня 1965 р., м. Краматорськ, Донецька область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Водій.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кузові броньованої вантажівки КАМАЗ у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Коли КАМАЗ вже в`їзджав до с. Червоносільське, по ньому вистрілів російський танк. Кабіну вантажівки розірвало, а потім здетонував боєкомплект у кузові. Загинув у КАМАЗі разом з Рухою, ВДВ, Контрою, Кавказом, СВД, Русом та Стафом. 3-го вересня тіло Лисого разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний родичами та похований 06.09.2014 р. у м. Краматорськ.

Сімейний стан: Залишились дві дорослі доньки і внучка.

Місце поховання: м. Краматорськ, Донецька область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Андрія Музики від друзів з Славутича Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Після проходження строкової служби у Прикордонних військах КДБ СРСР з кінця 1980-х жив і працював у м. Славутичі Київської області. Був відомим у місті артистом-аматором місцевої художньої самодіяльності, активним учасником міжнародних фестивалей молодих працівників атомної енергетики "Діснай", що проходили у Латвії та Росії. Взимку 2013 р. переїхав до м. Краматорська Донецької обл. Звідти на початку травня 2014-го приїхав у Київ та вступив добровольцем у резервний батальйон НГУ "Донбас". 3 жовтня 2014 р. рішенням Славутицької міської ради Василю Івановичу Білому присвоєно звання "Почесний громадянин міста Славутича" (посмертно).


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!