Бородай Сергій Юрійович («Малиш»)

Бородай Сергій Юрійович

Дата та місце народження: 21 вересня 1977 р., м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область.

Дата та місце загибелі: 22 листопада 2014 р., сел. Польове, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Старший солдат.

Посада: Сержант з МТЗ.

Підрозділ: 169-й навчальний центр Сухопутних військ.

Обставини загибелі: Загинув 22 листопада 2014 р. внаслідок підриву на розтяжці в районі блокпосту біля кургану Могила-Гостра, Донецької області.

Сімейний стан: Залишилась дружина та син.

Місце поховання: м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Військове кладовище Соцміста (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 6, місце 1.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Розпорядженням міського голови м. Кам’янське від 11.10.2016 р. нагороджений пам’ятною відзнакою міського голови – нагрудним знаком «Захисник України» (посмертно).

Нам всем очень не хватает тебя, Серега.
Помним, брат. Знаем, что там наверху, и ты нас видишь и бережешь.
Ты всегда говорил – будет все хорошо!
И любил помечтать о счастливой судьбе.
А сейчас в рюкзаке моем черный мешок,
Что последним подарком везу я тебе.
Все на марше забыть – это главный закон,
И пока контролирую сектор – живу.
Только бэтэр ревет обходя террикон,
И я тоже, таращась в бойницу, реву.
Вот и наша гора, и мои пацаны
Растерявшись стоят на копченом снегу.
Я себя столько раз отнимал у войны,
А тебя, оказалось, никак не могу.
Командир отходную тебе прочитал,
И на сорок секунд мы остались одни -
Уложили тихонько, как будто устал,
На стальную перину холодной брони.
За зеленку моторов ушли голоса,
Бог не выдаст, ребята тебя довезут.
А пока что, чужой миномет пол часа
В твою честь отпускает прощальный салют.
Ты же знаешь, мы просто остались стоять,
Не давая надежду стереть в порошок.
Только зубы сцепив повторяем опять,
Как молитву, слова «Будет все хорошо!»
***
Будет все хорошо,
Я тебе верю.
Жалко рано вошел
Ты в неба двери.
Попроси тишины
За меня у Бога.
А ты уже пришел с войны,
Мой друг, Серега.
Позывной "Лентяй".

У Дніпродзержинську відкрили оновлений меморіал загиблим в АТО. Стелу відкрито у вересні 2015 року.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!