Обставини загибелі: 6 вересня 2014 року під час виконання бойового завдання по виходу з
оточення бойовиків, які здійснюють збройний опір силам Антитерористичної операції, група в складі: капітана Буряка Анатолія Миколайовича,
молодшого сержанта Козлянського Володимира Володимировича, солдата Остропольського Олександра Валерійовича вийшла із села Шишково в напрямку міста
Щастя Луганської області при переслідуванні групою бойовиків. Добравшись до річки Сіверський Донець командир групи капітан Буряк А.М.,
наказав підлеглим переправлятись на інший бік, а сам залишився прикривати їх відхід. Під час утримання бойовиків на безпечній відстані для переправи
особового складу отримав смертельне поранення та загинув.
Місце поховання: с. Червоні Партизани, Носівський район, Чернігівська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 3, місце 21.
Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
|
|
від Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського |
Пам'ятаю. Люблю. Сумую. Дружина |
У 1975 році пішов до 1 класу Червонопартизанської ЗОШ 1, яку закінчив у 1984 році. Любив біології, хімію, був у центрі всіх подій шкільного життя. Активним,
життєрадісним, чесним, справедливим запам ятали його однокласники. За громадську роботу завжди отримував грамоти та подяки.
Уже в ранньому шкільному віці почав писати вірші. Більше тягло до гумору. Свої віршовані рядки він зберігав у пам яті. Рідко записував, та й часу на це не було.
Продовжив навчання в Київській сільськогосподарській академії за спеціальністю агроном. Навчання давалося дуже легко, бо виріс на землі, любив її всім серцем.
У 1986 році Анатолія призвали до лав Радянської армії. Він проходив службу в м. Лузі Ленінградської області.
Від 1992 до 2007 року працює головним агрономом у колгоспі імені Куйбишева, а від 2007 року керівником Шатурського відділення сільськогосподарського
підприємства «Агропрогрес» Ніжинського району.
Від червня 2009 до червня 2010 року заступник директора з науково-дослідної роботи та виробництва Ніжинського агротехнічного інституту.
Від липня 2010 року обіймав посаду керуючого в Лосинівському відділенні сільськогосподарського підприємства «Агропрогрес».
19 березня 2014 року був призваний до лав Збройних сил України та направлений до 1-ї окремої танкової бригади (смт Гончарівське).
У пам’ять про загиблого в зоні АТО односельця Буряка Анатолія Миколайовича з ініціативи учнівського та
педагогічного колективів, за сприяння сільського голови Павленка М. П. та коштами місцевого підприємця В. М. Вовкогона виготовлена й у грудні 2014 відкрита
меморіальна дошка на фасаді Володьководівицької школи.
На честь Анатолія Буряка та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в 2017 році в
містечку Гончарівське встановлений меморіальний знак.
|