- Укр
- Англ
Бузенко Володимир Петрович (Італієць)
28 липня 1988 – 19 січня 2015Чернівецька обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився в 1988 році у с. Великий Кучурів на Буковині, громадянин України.
Воював за нашу Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗС України у званні солдата, мав позивний ''Італієць''.
Загинув 19 січня 2015 р. в зоні проведення АТО в Донецькій області.
Похований на кладовищі рідного села.
Указом Президента України № 9/2016 від 16.01.2016 р. посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.Військова служба
Солдат, Стрілець80 окрема десантно-штурмова бригадаВідзнака «Народний Герой України»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Орден «За мужність» III ступеня
- Григор'єв Василь (Хімік)
- Іщенко Сергій
- Марченко Олексій (Сєдой)
- Мусієнко Олег (Муся)
- Панченко Олексій
- Самак Микола
- Смолярчук Василь (Чапаєв)
Григор'єв Василь Леонідович (Хімік)6 листопада 1983 – 19 січня 2015Іщенко Сергій Михайлович22 грудня 1975 – 20 січня 2015Марченко Олексій Володимирович (Сєдой)15 серпня 1975 – 20 січня 2015Мусієнко Олег Петрович (Муся)19 березня 1971 – 19 січня 2015Панченко Олексій Анатолійович23 вересня 1974 – 19 січня 2015Самак Микола Миколайович15 березня 1992 – 19 січня 2015Смолярчук Василь Іванович (Чапаєв)4 листопада 1981 – 5 лютого 2015Загинув 19 січня 2015 р. у бою під час оборони нового термінала Донецького аеропорту.- Кладовище с. Великий Кучурів (Великокучурівська ТГ, Чернівецький р-н., Чернівецька обл.)
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
- Дякую тобі, друже, що ми живемо мирно та спимо спокійноПавло Калинюк, ГО «ПРОМІНЬ НАДІЇ»
- ГЕРОЮ-ВОЛОДИМИРУ! Душа Володі пом'яне нас Літає, дивиться весь час А він питає свою долю Чому завдав родині болю Чом в мами очі голубі Наразі в смутку і журбі Чом серце материнське крає Чом сина у живих немає? Чом сльози у сестер і брата? Чому сумна батьківська хата? Чому всі друзі і рідня Чекають звісточки щодня? Чому мовчить давно твій сотий? Чом в рідний дім везуть двохсотий? Чому все так, а не іначе? І кожен з нас в душі заплаче Може заплаче й заридає Немає правди в ріднім краї Бо вже давно брехня і зло Народ в безодню потягло Брехня і зрада навкруги Куди не глянеш — вороги Продажні всі чини-зарази Жадоба до грошей і влади Кому війна потрібна ця? Нема їй краю і кінця… Комусь вона зараз на руку Комусь вона — тягар і мука Хтось кров за неньку проливає Її боронить, захищає А хтось їй зрадив вже давно І в очі бреше все одно Кому і що на це сказати? Кому питання це задати? Лиш в мами з уст воно полине Коли і хто верне їй сина? Бо син поліг в нерівнім бою Такі сини — завжди ГЕРОЇ Володя з нами, в нашім краю Він наш ГЕРОЙ, ГЕРОЇ не вмирають! Такий відважний, героїчний В наших серцях житиме вічно! За нього Богу помолімося І на коліна приклонімосяСвітлана Мінтенко
- Низько схиляємось перед Тобою, Герою, за те, що поклав за нас своє життяВід Чернівців
Публікації
- Народився 28 липня 1988 р. у с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області. Закінчив загальноосвітню школу с. Великий Кучурів, потім — професійно-технічне училище. У 2006–2007 рр. проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України. У 2010 р., під час місцевих виборів, був обраний депутатом Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області. У серпні 2014 р. мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 3-му батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Із листопада 2014 р. брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Учасник оборони міжнародного аеропорту «Донецьк». 1 грудня 2015 р. похований на кладовищі с. Великий Кучурів Сторожинецького району Чернівецької області.Книга пам'яті загиблих за Україну - Український меморіал