Балакшей Микола Миколайович («Утьос»)

Балакшей Микола Миколайович

Дата та місце народження: 5 червня 1982 р., м. Первомайськ, Луганська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Молодший лейтенант резерву.

Посада: Офіцер взводу інструкторів.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у кабіні вантажної машини ЗІЛ разом із Черепом та Берегом у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. У правий бік машини влучив снаряд з протитанкового ракетного комплексу "Фагот", ще один снаряд потрапив у двигун вантажівки. Загинув разом з Берегом, Черепом, Варгом та Арсеналом. 3-го вересня тіло Утьоса разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. У січні 2015 р. був упізнаний за тестами ДНК, залишився на Краснопільському цвинтарі.

Сімейний стан: Залишились дружина, донька та мати.

Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79 (фото пам'ятника, 48°25'16.9"N 34°57'12.0"E).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки

Однополчанин, позивний "Лермонтов": "Утес, будучи раненным в г. Иловайск, отказался выходить из боя и четверо суток сражался. Это о многом говорит. Он знал, на что идет. Я его предупредил, что мы не выйдем и погибнем. Но он остался. Я старался сберечь все их жизни... Но все равно не уберег. Настоящий боевой костяк батальона «Донбасс» уничтожен, либо валяется по госпиталям. Утес был моим другом, не только подчиненным. Мы каждый день жарко спорили и, несмотря на это, дружили...Он продал свой бизнес и все деньги перечислил Донбассу. Дочке сейчас необходимо лечение глаза, но денег пока на лечение не хватает..."

1 липня 2015 р. на честь Миколи його позивним - "Утьос" - названо один із танків танкової роти 46-го окремого батальону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна».