Рижов Станіслав Анатолійович ("Японець")

Рижов Станіслав Анатолійович

Дата та місце народження: 20 березня 1970 р., смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область.

Дата та місце загибелі: 18 липня 2015 р., с. Октябрь, Новоазовський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 131-й окремий розвідувальний батальйон.

Обставини загибелі: Загинув 18 липня 2015 р. близько 04.30 під час виконання бойового завдання в районі с. Октябрь в результаті підриву на мінно-вибуховому пристрої.

Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина і син (наразі - військовослужбовець Національної гвардії України).

Місце поховання: м. Мерефа, Харківський район, Харківська область (фото пам'ятника № 1, № 2).

Наказом Начальника Генерального Штабу ЗС України № 58 від 23 лютого 2015 року, нагороджений почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» II ступеня.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Народний Герой України

Указом № 6 від 23 липня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

20 вересня 2015 р. нагороджений почесним знаком "Маріуполь. Відстояли - Перемогли" (посмертно).

1 квітня 2016 р. нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

1 квітня 2016 р. нагороджений відзнакою 131 ОРБ «Хрест розвідника» (посмертно).

18 серпня 2016 р. нагороджений відзнакою «За участь у бойових діях УНСО» 1 ступеня (посмертно).

від дружини і сина
Памяти Станислава Рыжова

На минной растяжке погиб Стас - герой,
А жил он недавно рядом с тобой.
Любил он семью: сына, жену ;
Но ушел добровольцем за Нашу Страну.
Службу свою исправно он нес
И никогда не "задирал нос".
Было у Стаса много друзей,
Таких же, как он - бесстрашных парней.
Землю любил, но больше любил высоту -
Зрил с дельтаплана ее красоту.
Теперь без него птицам в небе кружить,
Стасу уже с нами не быть.
И пусть навсегда пролетают года-
Мы помнить, любить его будем всегда!

Гончаренко И. 18.07.2015 г.