Самишкін Володимир Борисович

Самишкін Володимир Борисович

Дата та місце народження: 12 жовтня 1992 р., м. Ашхабад, Туркменістан.

Дата та місце загибелі: 31 липня 2014 р., м. Шахтарськ, Донецька область (48°02'00.2"N 38°28'52.7"E).

Звання: Солдат.

Посада: Механік-водій.

Підрозділ: 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 31 липня 2014 р. під час спроби 1-го батальйону 25-ї повітрянодесантної бригади взяти штурмом місто Шахтарськ внаслідок прямого влучення в БТР-Д ("703"). Загинув разом з Федорякою П.В., Сєдовим О.О., Трегубчаком С.О., Джубаткановим А.В., Халіним В.О., Шатайло М.С. та Сердюковим Є.С.

Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами. 9 жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до м. Дніпропетровська. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровськ як невідомий № 786. Впізнаний за експертизою ДНК 29 липня 2015 р.

Сімейний стан: Залишилась сестра.

Місце поховання: м. Дніпро, Краснопільське кладовище, участок № 7 (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 1, місце 23.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від рідних та близьких від сестри Артамонової Єльвіри