Самишкін Володимир Борисович

Самишкін Володимир Борисович

Дата та місце народження: 12 жовтня 1992 р., м. Ашхабад, Туркменістан.

Дата та місце загибелі: 31 липня 2014 р., м. Шахтарськ, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Механік-водій.

Підрозділ: 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 31-го липня 2014 р. під час спроби батальйону 25-ї повітрянодесантної бригади взяти штурмом місто Шахтарськ. Був тимчасово похований сепаратистами біля недобудованої церкви у парку м. Шахтарськ разом з іншими бойовими побратимами: Федорякою П.В., Сєдовим О.О., Трегубчаком С.О., Джубаткановим А.В., Халіним В.О. та Сердюковим Є.С. 9-го жовтня 2014 р. ексгумований пошуковцями Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") та привезений до м. Дніпропетровська. Похований на Краснопільському цвинтарі міста Дніпропетровськ як невідомий № 786. Впізнаний за експертизою ДНК 29 липня 2015 р.

Сімейний стан: Залишилась сестра.

Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79 (фото пам'ятника, 48°25'16.9"N 34°57'12.0"E).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від рідних та близьких від сестри Артамонової Єльвіри