Самосадов Олександр Сергійович ("Крим", "Пушкарь")

Самосадов Олександр Сергійович

Дата та місце народження: 5 квітня 1989 р., м. Сомбатгей, Угорщина.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Старший стрілець.

Підрозділ: 39-й батальйон територіальної оборони "Дніпро-2".

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. "Зеленим коридором" на дорозі поміж с. Многопілля - с. Червоносільське - с. Перемога. 3 вересня 2014 р. тіло Самосадова О.С. разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. Був упізнаний бойовими товаришами та родичами.

Сімейний стан: Залишилися батьки, брат, дружина та донька.

Місце поховання: м. Суми, Центральне кладовище, Алея поховань Почесних громадян (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою "За оборону рідної держави" (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Любіть Україну, як тато любив,
Він прапор державний з собою носив,
За рідну країну, свою Батьківщину,
Кохану дитину, сім’ю та дружину,
Загинув Герой, зовсім молодий.
Назавжди у серці він в нас живе,
Ніколи, ніколи в душі не помре.

від доньки

Олександр протягом багатьох років жив у Криму, куди свого часу переїхали його батьки. Активний учасник подій Революції Гідності. Після окупації Росією Криму переїхав на Сумщину, до смт Низи, де жили його дідусь і бабуся, брав участь у чергуваннях на сумському Євромайдані та на блокпостах навколо міста. Після оголошення першої хвилі часткової мобілізації зголосився добровольцем, був призваний на військову службу і обійняв посаду старшого стрільця 39-го батальйону територіальної оборони "Дніпро-2".

Однополчани спочатку іменували його "Саша Крим", але після того як батальйон отримав на озброєння протитанкові гармати МТ-12 "Рапіра", Олександр отримав інший позивний - "Пушкарь", бо став позаштатним навідником однієї з "Рапір". 25-річний доброволець, який не мав жодного військового досвіду, виявився талановитим артилеристом - під час боїв за Іловайськ, обороняючи 6-й блокпост, він знищив декілька ворожих вогневих точок та позицій.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!
Cтаття з Книги пам'яті загиблих сумчан

Рішенням Сумської міської ради від 26 жовтня 2016 року «За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу» присвоєно звання «Почесний громадянин м. Суми» (посмертно).