Степаненко Сергій Євгенович («Паштет»)

Степаненко Сергій Євгенович

Дата та місце народження: 7 квітня 1967 р., м. Копейськ, Челябінська область, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 18 грудня 2016 р., с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область.

Звання: Молодший сержант.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон (54-а окрема механізована бригада).

Обставини загибелі: Загинув 18 грудня 2016 р. на "Світлодарській дузі" в Донецькій області. Починаючи з 5:50, в районі «Світлодарської дуги», після тривалої артилерійської підготовки із застосуванням мінометів та ствольної артилерії, російсько-окупаційні війська намагалися вибити передові підрозділи сил АТО із займаних позицій та здійснити обхідний маневр в напрямку смт Луганське. Відбиваючи атаки противника, українські воїни здійснили контратаку і зайняли дві нові позиції поблизу окупованого села Калинівка. Сергій загинув близько 7:00, під час спроби прориву противником лінії оборони. Він стріляв з АГС, відволікаючи увагу на себе, був смертельно поранений у груди. Разом з Сергієм загинули солдат Д. Клименко, солдат А. Широков, лейтенант М. Яровий, солдат Р. Радівілов, солдат А. Байбуз, молодший сержант В. Андрешків та солдат В. Панасенко.

Сімейний стан: Залишились дружина, донька та син.

Місце поховання: м. Бориспіль, Київська область, Рогозівське кладовище.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року, "за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Анюти Миколаївни Царство небесне, пам'ятаємо, любимо, тяжко....
від дружини та сина Павла

У дитячі роки часто переїздив з батьками (РРФСР, Україна, Казахстан), школу закінчив у Борисполі. Строкову службу проходив мічманом на Далекосхідному флоті. Здобув середню технічну освіту за спеціальністю «радіомовлення та радіозв'язок» (1987, Хабаровськ). 1999 року зі своєю сім'єю оселився на Київщині. Працював бетонщиком у ТОВ «Трест Бориспільсільбуд», таксистом, займався підприємництвом у сфері будівництва.

З 9 лютого 2015 року служив у ЗСУ за контрактом, був тяжко поранений в районі Попасної. Після закінчення контракту уклав новий і 6 грудня 2016 повернувся на передову у свій батальйон.