Ступак Іван Станіславович («Мажор»)

Ступак Іван Станіславович

Дата та місце народження: 10 лютого 1977 р., м. Фастів, Київська область.

Дата та місце загибелі: 29 січня 2015 р., м. Вуглегірськ, Донецька область.

Звання: Лейтенант.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 25-й окремий мотопіхотний батальйон.

Обставини загибелі: Загинув 29 січня 2015 р. у бою з російськими збройними формуваннями під час оборони міста Вуглегірськ (Донецька область).

Сімейний стан: Залишились дружина та двоє синів.

Місце поховання: м. Фастів, Київська область, Інтернаціональне кладовище, Алея Слави (фото пам'ятника).

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, "за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Рішенням сесії Фастівської міської ради № 1-LХХ-VІ від 03.09.2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Фастова» (посмертно).

Івану Ступаку посвячується...
Схилилась,плаче над могилой
Зблідніла, майже не жива
На кого ж ти мене покинув?
За що з тобою так війна?
Без страху він пішов під кулі
За волю нашу воював
За Україну,за свободу
Він душу й тіло віддавав
Він вірив в нашу перемогу
Про мирне небо мріяв так
Вона все ж чуяла тривогу
Як там, рідненький мій, вояк...
Благаю, лишися, не йди...
Так не хотіла відпускати
А він йшов далі до мети
Мав до кінця він воювати
Але болючий постріл в серце
Без батька двох синів лишив
І запекла пекучим перцем
Душа тієї, що любив...
Іван! Для всіх нас ти герой!
Хай вороги паршиві знають
Не знищив постріл тебе той...
Справжні герої не вмирають...
Хай з Богом спочиває.... Світла пам'ять...
Рябчук Аліна
Герою, Патріоту Івану Ступаку.
Ніхто не вірить в те, що вже нема
Серед людей такого патріота...
Забрав Господь відтіль, де йде війна
І відчинив тобі Раю ворота…
Невже ти там потрібніший, ніж тут?
Невже завершив усі свої справи?
Герої не вмирають – в вічність йдуть
І постають перед Всевишнім із братами…
Та скільки ж ми побачим ще смертей?
І скільки сліз проллємо, дивлячись у небо?
Війна бере найкращих із людей
Бере у вічність…
Нам змиритись треба?!
Та як змиритись, коли діти плачуть?
Коли дружина мліє над труною
Вони живим його ніколи не побачать
Віддав життя…Був забраний війною…
Для нас Героєм назавжди він буде
І побратимів хай мине облава
Ніхто з людей цей подвиг не забуде
Тобі, Мажоре, гучно тричі: «СЛАВА!!!»
Ніна Ігнатенко, 3.02.2015 р.

До 1998 року працював у ТОВ «Інтроверт» слюсарем та одночасно навчався у Національному аграрному університеті. Працював економістом на заводі «Радар», потім у Фінансовому управлінні Київської ОДА. З 1999 року перейшов на роботу в АТ «Брокбізнесбанк», де займав посаду заступника керуючого з корпоративного бізнесу Київського ГРВ. 31 липня 2014 року як офіцер запасу пішов добровольцем на військову службу боронити Батьківщину, з 20 серпня брав участь у бойових діях в зоні АТО. У 2014 році балотувався у депутати Верховної Ради України по 91-му виборчому округу за підтримки ГО «Самооборона Майдану Фастівщини», ГО «Самопоміч» та бойових товаришів.

На честь Ступака Івана Станіславовича в місті Фастів перейменовано вулицю Радянську (зараз – вул.І.Ступака), відкрито меморіальну дошку на ЗОШ І-ІІІ ст. №5, пам’ятну дошку на житловому будинку за адресою вул. І.Ступака (Радянська), 21.

Селище Красний Пахар Вуглегірської міськради Бахмутського району на Донеччині перейменовано на селище Ступакове на честь загиблого учасника АТО, лейтенанта Збройних сил України Івана Ступака.