Сусло Михайло Миколайович («Слідопит»)

Сусло Михайло Миколайович

Дата та місце народження: 15 червня 1991 р., м. Конотоп, Сумська область.

Дата та місце загибелі: 26 березня 2015 р. (помер від поранень).

Підрозділ: Добровольчий батальйон "ОУН".

Обставини загибелі: 25 березня 2015 р. поблизу селища Піски (Ясинуватський район) під час розвідки в районі аеропорту Донецька Михайло просунувся вперед та під обстрілами російських збройних формувань дістав поранень, була перебита нога та два кульових поранення в руку. Витягнути воїна з поля бою через обстріли вдалося лише з третьої спроби в темряві. На ранок 26 березня 2015 р. він помер у лікарні ймовірно від втрати крові.

Сімейний стан: Залишились батьки, старша сестра та наречена.

Місце поховання: м. Конотоп, Сумська область (фото пам'ятника).

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Нагороджений відзнакою Всеукраїнської громадської організації «Спілка ветеранів та працівників силових структур України «ЗВИТЯГА» "Орденом "За заслуги" (посмертно).

Нагороджений орденом "Лицарський хрест ОУН" (посмертно).

Нагороджений орденом "Лицарський хрест України" (посмертно).

31 березня 2016 рішенням 9-ї сесії Конотопської міської ради VII скликання присвоєне звання «Почесний громадянин міста Конотопа» (посмертно).

Нагороджений грамотою Сумської обласної Ради (посмертно).

від Андрія Приходько

Народився 15 червня 1991 року в місті Конотоп на Сумщині. Маючи від народження поганий зір, навчався у Конотопській школі-інтернаті № 2. Займався спортом — бігом, спортивним орієнтуванням, паркуром, боксом. Писав віршовані п'єси. Закінчив з «червоним дипломом» Конотопське професійно-технічне училище № 20, де здобув професію повара. Але заявив батькам, що хоче бути військовим.

В армію не брали через зір, однак Михайло не полишав спроби і врешті-решт домігся свого — 14 травня 2012 зарахований на військову службу в розвідроту 1-ї окремої танкової бригади, в/ч А1815, смт Гончарівське, Чернігівська область. За час служби батьки отримали безліч подяк та відзнак від командира частини.

З початком російської збройної агресії проти України з весни 2014 часто бував в Одесі, допомагав одеським патріотам захищати місто від проросійських сепаратистів, чергував на блокпостах для перекриття можливостей завезення зброї з Придністров'я, займався волонтерством, навчав молодь у таборі як інструктор.

Член Конотопського осередку Національно-визвольного руху «Правий сектор». На фронт пішов добровольцем, воював у складі батальйонів «Айдар» та «Азов».

Розвідник, ройовий Добровольчого батальйону ОУН. Наприкінці січня 2015 вирушив у зону проведення антитерористичної операції в район Донецька — у селище Піски.

25 березня 2015-го поблизу селища Піски Ясинуватського району під час розвідки в околицях Донецького аеропорту помітив сліди біля «секрету» та вирішив перевірити — просунувся уперед, але потрапив у засідку. В результаті ворожого обстрілу зазнав поранень — перебита нога осколком ВОГ, два кульових поранення в руку. Витягнути бійця вдалося лише з третьої спроби, в темряві під обстрілами. Вранці 26 березня помер у лікарні від втрати крові внаслідок вибухової травми.

Похований 28 березня на кладовищі міста Конотопа. Залишились батьки Світлана і Микола, старша сестра Ольга та наречена.

На честь Михайла названа одна з вулиць міста Конотоп.