Свінціцький Максим Олександрович

Свінціцький Максим Олександрович

Дата та місце народження: 1 серпня 1995 р., м. Полонне, Хмельницька область.

Дата та місце загибелі: 15 березня 2018 р.

Звання: Лейтенант.

Посада: Заступник начальника польового вузла зв"язку з озброєння.

Підрозділ: 44-а окрема артилерійська бригада

Обставини загибелі: Помер 15 березня 2018 р. під час ротації у зону проведення ООС з метою виконання бойових завдань за призначенням.

Сімейний стан: Залишилися батьки.

Місце поховання: м. Полонне, Хмельницька область (фото пам'ятника).

Плач Матері—України...

Сину, спочиваєш...
Орле ясноокий!
Ти вже не літаєш,
В небі так високо.
Як же я без тебе?
Як же далі жити?
Як мені у неба,
Сили попросити...
Я ж тебе чекала,
Я ж тебе ростила,
Бога я благала,
Бога я молила...
Ти—моя розрада,
Ти ж моя утіха,
Ти —життєва правда,
Шкода, що поїхав...
Як би ж я хотіла,
Час той повернути,
Всесвіт облетіла б,
Щоб тебе почути.
На схід сонця встала б,
Як би ти покликав,
Я б тоді прогнала
Горе чорнолике...
Двадцять два, й немає
Ти ж іще дитина...
Сину, проводжає,
Ціла Україна!
Лейтенант—повага!
Золота зернино,
За твою відвагу
Вдячна Україна!
Ти ж, моє серденько,
Вчився навідмінно:
З темна до раненька
Все для України!
Ти ж один у мене
Був як тополина,
За біду вогненну
Плаче Україна!
Ти ж так мало, сонце,
Грів на небі синім!
Стань же охоронцем
Рідній Батьківщині!
Я ж твоє вітання
Пам'ятати буду,
Як ти на смерканні
Прилетів, як чудо!
Як ти мчав додому,
Хоч би на годину,
Я кричу Святому,—
Ти ж любив родину!
Ти ж любив і мріяв,
Красеню від Бога,
Ти казав і діяв
Біг до перемоги!
Не шукав ніколи
Шляху ти легкого.
Серце мені коле,
Від жалю такого!
Ти прости, кровино,
Що не врятувала,
Стогне Україна!
Що в АТО віддала!
Ти пробач, пташино,
Що поліг в далебі,
Стань мені, дитино,
Зіркою на небі!
Стань мені повітрям,
Стань шостим чуттям,
Стань берізки віттям,
Стань мені життям!

Юлія Талько
Пройдуть роки, десятирiччя, але кожен раз серце стискатиметься та щемiтиме вiд болю...
Мама та тато
від друзів
від сусідів Не віримо...Це ж Максим! Як ти міг невикарапкатись... Як завжди говорили у випадках де було скрутно і ти находив вихід - то це ж Максим! Пам'ятаємо.
Однокласники
від родини
Cьогодні раненько поспішила до тебе,щоб першою тебе привітати з Твоїм святом – Днем Захисника Вітчизни. Ти, вітавши з якоюсь подією, завжди питав – Мамо,я ж перший? Перший раз, привітавши тебе сину з Днем Захисника України, я не почула і відповідь – Дякую, мамо! Бо сьогодні, 15 жовтня 2018 року, 7 місяців як ти став нашим Захисником на небі… Вічна пам'ять Тобі, сину! З Днем Захисника України, рідний… Ти її Герой, ти наш Герой! Пробач…
Мама і тато
З ДНЕМ АРТИЛЕРІЇ,БРАТЕ. Вогонь запекли не пече!
Побратими
Помним, скорбим.
вiд братiв
вiд рiдних

Максим з медаллю закінчив школу, потім військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут. Для проходження служби був направлений до 44-ої окремої артилерійської бригади, став учасником бойових дій в ході антитерористичної операції на Донбасі.