Тіліженко Віталій Вікторович («Кекс»)

Тіліженко Віталій Вікторович

Дата та місце народження: 25 грудня 1978 р., м. Запоріжжя.

Дата та місце загибелі: 10 серпня 2015 р., с. Старогнатівка, Волноваський район, Донецька область.

Підрозділ: Добровольчий Український Корпус.

Обставини загибелі: Загинув 10 серпня 2015 р. в бою під час оборони позицій 72-ї окремою механізованої бригади в районі села Старогнатівка (Донецька область). Разом з Віталієм загинули В. Лавкай, А. Бодяк та сержант Є. Ровний.

Сімейний стан: Залишилася сестра.

Місце поховання: м. Запоріжжя (фото пам'ятника № 1, № 2, № 3, № 4).

30 жовтня 2015 року нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

від Андрія Музики
Эти цветы возлагаю Герою! Герою, отдавшему жизнь за великий подвиг во имя Украиснкой земли! За детей, родных, за свободу и лучшее будущее! Каждый Герой оставляет нам свой молчаливый наказ! Лицо, глаза, улыбка и очень живой взгляд излучает тепло и надежду... Что все это не зря! "Слава Героям!" - Не просто слова... Слова омытые кровью, потом, землей, страданиями, слезами, смехом детей и светлыми днями, радостью и верой в лучшее! Память о тех, кого нет с нами, теперь будет вечной! Бессмертие - это тоже жизнь! В наших сердцах, мыслях, словах... Я низко кланяюсь тебе, Герой! Покойся с миром! Твой подвиг никогда не будет забыт! Ты навсегда живой! Вечная Слава Героям!
Светлана НОЗАДЗЕ, Россия

Закінчив Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій. У 2004-2005 роках викладав в академії бізнесу і права ім. Кручининої. З 2005 року був бізнес-тренером і ІТ-консультантом в компаніях Інформменеджер, BPO Group, Professional Trainings. Брав участь у більш ніж 50 консультаційних і навчальних проектах у різних комерційних організаціях. Вів блог на Цензор.НЕТ. Активний учасник Революції Гідності. Громадський активіст, волонтер, розробник військового спорядження.

Командир відділу зв’язку у ТГ “Беларусь” ДУК ПС Рустам Док: «Першим загиблим в білоруської групі став українець. Про те, яким чудовим людиною був Кекс можна писати довго і багато, тому буду лаконічним. Віталік дуже хотів патріотичної влади для України, такої ж патріотичної і правильної, як він сам, тому давайте виконаємо його мрію і закінчимо ці псевдоперемирря повною перемогою над рашистскими мразями в Києві, Донецьку та Москві.»

Беларус "Игорь": "Бой закончился вчера, а выйти из него невозможно... Ушли хлопцы и среди них Виталя. Казалось , что с этим жизнерадостным оптимистом такое произойти не может никогда. Когда выходили из боя , забирая своих убитых и раненых, больше переживал за других, казалось Друже Кекс всегда будет рядом... Нету слов... Это был человек с большой буквы, настоящий друг, настоящий боец, настоящий казак из Запорожья. Виталя и псевдоним себе такой взял -"Кекс", чтобы вызывать улыбку и положительные эмоции у побратимов. Мы шутили, что такой "Кекс" единственный на всем фронте. Вспоминаю один из последних с ним разговоров за пару дней до боя, Виталя сказал дословно , - представляешь убьют в атаке под Волновахой, кругом донецкая степь, трава , чернозем - красотища, умрешь героем. Сказал это , как обычно он говорил с улыбкой , с огоньком в глазах, мы посмеялись тогда и ... вот Виталика нет. Спи спокойно брат, ты - герой"


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!