Тороповський Георгій Валерійович

Тороповський Георгій Валерійович

Дата та місце народження: 21 липня 1996 р., м. Бориспіль, Київська область.

Дата та місце загибелі: 17 вересня 2014 р.

Звання: Солдат.

Посада:

Підрозділ: 40-й батальйон територіальної оборони "Кривбас".

Обставини загибелі: Був вбитий 17 вересня 2014 р. коли повертався на схід поїздом Київ — Дніпропетровськ, на нього було здійснено напад, тіло Георгія знайшли на колії (за голову бійця сепаратисти призначали винагороду).

Сімейний стан: Залишилася мати.

Місце поховання: м. Бориспіль, Київська область, місце почесних похованнь (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 57/2016 від 17 лютого 2016 року, "за громадянську мужність, самовіддане відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, виявлені під час Революції Гідності", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений відзнакою 40-го батальйону "Мужність. Честь. Закон." (посмертно).

З 10 років займався у Бориспільському військово-патріотичному клубі «Ратоборець», мав чорний пояс із Тхеквондо. Жору, як його всі називали, виховувала мама, коли хлопець навчався у 8-му класі, вони переїхали до столиці. Навчався в авіаційному інституті, займався дигерством. Був активним учасником Революції Гідності. Наприкінці червня відправився добровольцем на схід, приховавши свій вік, йому тоді було лише 17 років.

29 січня 2015 р., у День пам’яті Героїв Крут, у філіалі НВІМУ, що на Чернігівщині, відкрилася виставка-реквієм «Герої не вмирають!», основою якої стали фотоархіви двох солдатів, які пішли у вічність того ж злощасного вересня: воїна-строковика НГУ Вадима Наумова та Георгія Тороповського – колишнього студента столичного авіаційного технікуму, бійця Самооборони Євромайдану, а згодом – воїна 40-го батальйону територіальної оборони ЗСУ «Кривбас»… Долі Вадима та Георгія, які не були знайомими, поєднали буремні події новітньої історії України: обидва, хоча й по різні боки, пройшли крізь пекло барикадних сутичок (саме у ті дні хлопці «від нервів» почали курити), обидва згодом стали на захист рідної держави… Обидва були єдиними синами у своїх матерів…