Товт Шандор Ерниєвич («Ганс»)

Товт Шандор Ерниєвич

Дата та місце народження: 23 листопада 1970 р., м. Берегове, Закарпатська область.

Дата та місце загибелі: 17 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Старший сержант.

Посада: Командир бойової машини-командир відділення.

Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 17 лютого 2015 р. потрапивши у засідку близько 22:30 в районі приватного сектору поблизу міської лікарні міста Дебальцеве. Разом з Шандором загинули старший солдат Є. Герасевич та сержант В. Химич.

Місце поховання: м. Берегове, Закарпатська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 10, місце 25.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений "Дебальцевским Хрестом" (посмертно).

Василь Терелюк, бойовий побратим: "Ми тоді разом попали в засаду, це була перша половина дня, в місті біля лікарні. Першими були важко поранені Шандор і Ігорь Козяр... Зразу за ними загинули Віталік та Женя від кулеметної черги... Нажаль підійти і забрати їх небуло можливості через щільний обстріл. Шандор помер у мене на руках у нього була прострілена шия, я його відтягнув до кочегарки і залишив біля димохідноі труби, думав що зможемо пізніше забрати... на той момент треба було витягувати живих...Ігоря у нього були прострілені обі ноги на праві нозі поранення було артеріальне, рухатися він не міг... Дякувати Богу , що під таким щільним обстрілом мені з Вересньом вдалося його витягти звідти. Він на свої очі бачив як загинули Віталік та Женька так як знаходився найближче до них. Нажаль повернутися за ними вже небуло можливості, так як вночі ми почали виходити з оточення...".