Ушаков Едуард Анатолійович («Кейн»)

Ушаков Едуард Анатолійович

Дата та місце народження: 13 грудня 1990 р., с. Новопокровка, Новотроїцький район, Херсонська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Старший стрілець.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у білій ГАЗЕЛі у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. По ГАЗЕЛі було здійснено постріл з гранатомету, після чого вона миттєво спалахнула. 3-го вересня тіло Кейна разом з тілами 96 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до дніпропетровського моргу. 16-го жовтня 2014 р. тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі м. Дніпропетровська, як невпізнаний герой. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Місце поховання: м. Дніпропетровськ, Краснопільське кладовище, участок № 79 (поховання № 6557, 48°25'17.0"N 34°57'13.0"E).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 48/2017 від 27 лютого 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

от Микаила и Артема от Андрея от Ромы від Наталії
Всегда тебя помню и вспоминаю с гордостью твою отвагу!!!
В моей памяти ты веселый и задорный парень, который любит жизнь.
Людмила В.
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки
Вчера муж показал мне "книгу",
"Книгу памяти" наших героев,
И ты там!(( испугалась в миг я,
Вера в раз утекла из под ног...
Я два года боролась со страхом,
Всей душой я старалась не верить,
Но развеялась вера вся прахом,
И заставила "Книга" поверить!
Все, кто знал тебя, вряд ли сдержались,
Ведь мы все потеряли друга!
Я пишу - вся от боли сжалась((
Эта боль не пройдет, не думай!
Пусть земля тебе будет пухом...
Небеса тебе стали домом.
Никогда тебя не забудем!
И всю жизнь обещаем помнить!!!
від Олександра Воробойова Едо, я Тебе памятаю...
від Валерія Горденко