Харченко Максим Борисович ("Макс - Два 00")

Харченко Максим Борисович

Дата та місце народження: 28 березня 1978 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 28 серпня 2014 р., с. Новокатеринівка, Старобешівський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Снайпер.

Підрозділ: 42-й батальйон територіальної оборони "Рух Опору".

Обставини загибелі: Загинув разом з Мельничуком Є.А., Татомиром В.С. та солдатом 92-ї окремої механізованої бригади Усенко В.В. 28-го серпня 2014 р. у 400-х метрах східніше с. Новокатеринівка на полі, край лісопосадки, у результаті бойового зіткнення (перестрілки). Був знайдений пошуковою групою Місії "Евакуація-200" ("Чорний тюльпан") 25 вересня 2014 р.

Трохи пізніше посередині дороги поміж с. Новокатеринівка та с. Ленінське загинули інші бійці 42-го БТрО Ільгідінов Д.Ф., Лифар А.П., Пісьменний І.Л. та Кириєнко Ю.В..

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишилось два сини.

Місце поховання: м. Золотоноша, Черкаська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 23.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 436/2015 від 17 липня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Дружище, спасибо за все! Мы отомстим!
Шпиль
Я пам'ятатиму тебе завжди!!!
від Берегової Наталії
Не знайомі, але сьогодні згадував - біг з Твоїм прізвищем на номері під час Київського щорічного забігу "Шаную воїнів, біжу за героїв України". Побачимось!
від Раєвського Вячеслава
Помним...
Чурова Оксана

Закінчив Національну Академію внутрішніх справ України, працював інспектором розшуку. У 2003-2004 роках знаходився у миротворчому контингенті у Республіці Ірак у складі роти військової поліції, пізніше брав участь в інших миротворчих операціях на території Африки. Під час подій на Майдані 2013-2014 років залишив службу та екстрено повернувся до Києва. Був у штабі національного спротиву – в охороні сцени. Виносив загиблих та поранених з вул. Інститутської.

У київській СЗШ № 67 встановили меморіальну дошку Максиму Харченку