Химич Віталій Іванович

Дата та місце народження: 3 червня 1981 р., с. Харпачка, Гайсинський район, Вінницька область.

Дата та місце загибелі: 17 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Сержант.

Посада: Старший розвідник.

Підрозділ: 128-а окрема гірсько-піхотна бригада.

Обставини загибелі: Зник безвісти 17 лютого 2015 р. потрапивши у засідку близько 22:30 в районі приватного сектору поблизу міської лікарні міста Дебальцеве. Упізнаний серед загиблих.

Сімейний стан: Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.

Місце поховання: м. Ладижин, Вінницька область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Вічна пам'ять герою Віталію Химичу! Герої не вмирають!

Лілія, дружина: Понад усе любив своїх дітей, родину, батьків. Більшого захоплення, ніж його родина - у нього не було.

Гулько О.В., класний керівник: Гарно навчався. Серйозний, врівноважений, порядний. Завжди мав свою думку. Відзначався відповідальним ставленням до дорученої справи. Завжди готовий прийти на допомогу, мав з усіма добрі та товариські стосунки. З повагою ставився до старших.

Євдокія Сергієнко, куратор групи: Педагогічний колектив Ладижинського коледжу ВНАУ, де навчався Химич Віталій з 1996 р. по 2000р., знали його як успішного студента, доброго організатора, надійного товариша в студентському колективі : чесний, добрий , совісний , ввічливий, відповідальний, порядний завжди був готовий прийти на допомогу іншим. Ось чому Він не був осторонь буремних подій сьогодення з честю став на захист нашої держави, нашого народу, нашої Української Землі. Віталій залишився назавжди гордістю для педагогічного колективу, прикладом героїзму для майбутніх поколінь.